ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
05 серпня 2022 року м. Київ № 640/9972/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши пояснення щодо строку звернення до суду
за позовом ОСОБА_1
доСлужби безпеки України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України, яка полягає у ненаданні відповіді ОСОБА_1 щодо результатів розгляду його заяви від 18.01.2022 в частині, що стосується перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік;
2) визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України, яка полягає у нездійсненні за заявою ОСОБА_1 від 18.01.2022 перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з її розміру, рівного п'яти мінімальним пенсіям за віком;
3) зобов'язати Службу безпеки України надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 18.01.2022 про перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік;
4) зобов'язати Службу безпеки України здійснити за заявою ОСОБА_1 від 18.01.2022 перерахунок та доплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з її розміру, рівного п'яти мінімальним пенсіям за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, про які вказано в ухвалі.
На виконання вимог ухвали, позивачем 02.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло пояснення на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 07.07.2022 по справі № 640/9972/22.
Розглянувши вказане пояснення та вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги наступне.
Так, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 судом було вказано, що позивач щодо однієї із позовних вимог (а саме щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та зобов'язання вчинити дії в цій частині) звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, натомість позивачем не наведено обґрунтованих доводів із доказами на їх підтвердження щодо неможливості звернутися до суду протягом шестимісячного строку, починаючи з вересня 2021 року.
Суд погоджується із доводами позивача стосовно звернення ним із позовними вимогами №1 та №3 у встановлений ст. 122 КАС України строк, однак, у поданому поясненні відсутні доводи стосовно пропуску строку звернення до адміністративного суду у частині, що стосується безпосереднього перерахунку та виплати позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, про що було вказано позивачу в ухвалі суду від 07.07.2022.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).
Аналіз змісту положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безвідносно до прийнятого Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 свідчить, що разова грошова допомога до 5 травня має щорічний характер, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату такої допомоги, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.
Отже, з дня отримання відповідної виплати особа, якій призначена така допомога, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй виплати звернулась до державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від відповідного органу відповіді на подану нею заяву.
Наведений висновок сформулював Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19.
Разом з тим, будь-яких належних і допустимих доказів вчинення дій у встановлений строк, спрямованих на з'ясування підстав виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому, як вважає Позивач, розмірі за 2021 рік позивач не надав.
Натомість, заяву щодо донарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року позивачем було подано до Служби безпеки України лише 18.01.2022.
Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом враховується, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Згідно п. 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву повернути.
2. Ухвалу про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя П.О. Григорович