Справа № 357/6828/22
1-кп/357/1043/22
02.09.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовочму судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 62022100020000318, яке внесене до Єдиного державного реєстру судових рішень 06.09.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, механіка-водія радіолокаційної розвідки батареї НОМЕР_1 підрозділу військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захичник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді механіка-водія радіолокаційної розвідки батареї НОМЕР_1 підрозділу військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, у порушення вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 08-00 год. 18.03.2021 в умовах особливого періоду не з'явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та до 08.08.2022 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з'явився вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
01.09.2022 під час підготовчого судового засідання суду була надана угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 .
Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 4 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в частині 2 ст. 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді арешту строком на 3 (три) місяці.
При укладені угоди враховано обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст.66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, самостійне припинення правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст.67 КК України відсутні.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме у тому, що будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), не з'явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник в суді наголосив, що затвердження угоди відповідає вимогам КПК України, а укладення угоди є добровільним зі сторони обвинуваченого, без застосування будь-якого примусу, погроз чи не відображених в угоді обіцянок.
Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену сторонами вид та міру покарання.
На підставі повного визнання своєї вини обвинуваченим, його пояснень в ході судового засідання, суд вважає повністю доведеним факт скоєння та вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому суд наголошує, що об'єктивність та повнота матеріалів досудового слідства учасниками судового провадження в судовому засіданні не оспорювалась.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.407 КК України, оскільки він будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто особою, зазначеною у ч.2 ст.407 КК України, нез'явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєного стану.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .
При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України, оскільки визначена у межах ч. 4 ст. 407 КК України та з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий злочин), обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, є учасником бойових дій.
Суд, враховуючи усі обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст. 407 КК України, а саме: у виді трьох місяців арешту.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 02.09.2022 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 02.09.2022 покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді арешту строком на 3 (три) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя Тетяна КЛЕПА