Справа № 357/7834/22
2/357/2762/22
02.09.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
01 вересня 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, яку було зареєстровано судом та відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Бебешко М.М.
Позивач звертаючись до суду з позовом просить в порядку поділу спільного майна подружжя:
- визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.
Позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.175 та 177 ЦПК України.
Положеннями п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,- дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Позивачем в позовній заяві не визначено ринкової вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості нерухомого майна.
За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Наведений у позовній заяві розрахунок ціни позову 472 486 грн., не може бути прийнятий судом, оскільки на підтвердження дійсної вартості вказаного нерухомого майна майна, не представлено жодного доказу, а тому встановити точну ціну позову на момент подання позову до суду не можливо, а тому позивачу слід надати суду висновок суб'єкта оціночної діяльності щодо дійсної вартості майна на час звернення до суду.
ОСОБА_1 разом із позовною заявою подала клопотання в якому просить відстрочити сплату судового збору до моменту вирішення справи судом. При цьому додала до справи квитанція про сплату судового збору у розмірі 2 000,00 грн.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів дійсної вартості спірного майна та не зазначено дійсну ціну позову на час звернення до суду з даним позовом, суд позбавлений можливості вирішити питання про відстрочення сплати судового збору позивачем.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази дійсної вартості майна на час звернення до суду, на підставі чого зазначити ціну позову та звернутися до суду з клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, надавши при цьому докази майнового стану.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 49, 136, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяМ. М. Бебешко