Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4193/22
02.09.2022 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського ВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.184 ч.3 КУпАП,
Громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 неналежно виховує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що він 02.08.2022р. близько 22.45 години скоїв адмінправопорушення, а саме не маючи права керування транспортними засобами керував мотоциклом марки «АЛПА» б.н.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_5 на розгляд справи щодо нього не з'явився, рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував (оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду), до суду не з'явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст 6 даної Конвенції.
Отже, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно до вимог ст.ст.245,252 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Докази, на основі який встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, цей орган оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП про розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.184 КУпАП, передбачена відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р., N2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім того, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст.150 СК України, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.155 СКУкраїни, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Факт вчинення вказаних правопорушеннь підтверджується відповідними доказами, а саме протоколами про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими матеріалами справи.
Так, дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №095741 від 02.08.2022р., який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, дослідивши інші письмові докази у справі суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи громадянин ОСОБА_5 неналежно виховує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що він 02.08.2022р. близько 22.45 години скоїв адмінправопорушення, а саме не маючи права керування транспортними засобами керував мотоциклом марки «АЛПА» б.н.
Суд вважає, що вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення сері працівниками поліції зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_4 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, чим він і скористався.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченим способом, а відтак відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, приходжу до висновку, що правопорушника слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції ч.3 ст.184 КУпАП, а саме у виді мінімального штрафу в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає вимогам ст.ст.23,33 КУпАП і є домірним скоєному.
Так, ст.23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ч.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути і судовий збір в розмірі 496,20 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до вимог Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про автомобільний транспорт» та керуючись ст.ст.164 ч.1, 245,252,268,280,283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним та притягнути до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.3 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження або опротестування постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі не сплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Зобов'язати Виноградівський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального Управління Міністарства юстиції повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП України. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяА. А. Надопта