25 серпня 2022 року м. Чернівці
Справа № 727/10924/13-ц
Провадження №22-ц/822/594/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Литвинюк І.М.,
суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.,
секретар: Петранюк Ю.Т.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 червня 2022 року, головуючий у І-й інстанції - Танасійчук Н.М.,
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року, в порядку забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, заборонено відчуження на належні ОСОБА_2 53/100 частин будинку АДРЕСА_1 , що складають квартиру АДРЕСА_2 , сарай-гараж літ. Д, баню літ. Е, вбиральню літ. В, погреб площею 9,60 кв.м, Ѕ замощення, Ѕ огорожі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 квітня 2014 року затверджено мирову угоду, у зв'язку з чим провадження у справі закрито.
15 квітня 2022 році ОСОБА_5 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просили скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 червня 2022 року у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 06 червня 2022 року скасувати та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року.
Посилаються на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Оскільки особа, відносно якої вживались заходи забезпечення позову, померла, мирова угода своїм змістом прямо пов'язана з цією особою, строки, визначені мировою угодою для вчинення дій, закінчились, відповідно, потреба в забезпеченні позову відпала.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує на те, що спірна частина будинку, на право власності якої висуваються вимоги позивачем, була відчужена за кілька днів до смерті батька позивачки ОСОБА_7 , який страждав на ряд захворювань, в останній рік життя не міг висловлювати свої думки та не міг керувати своїми діями та розуміти їх значення.
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову є основою для виконання ухвали про визнання мирової угоди для відновлення порушених майнових прав позивачки та запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання цього рішення, сприятиме гарантуванню виконання ухвали.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що скасування заходів забезпечення позову можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів, або змінилися обставини, що зумовили їх застосування.
Оскільки у даній справі ухвала суду про затвердження мирової угоди не виконана, у суду відсутні правові підстави для скасування застосованих заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року заборонено відчуження належних ОСОБА_2 53/100 частин будинку АДРЕСА_1 , що складають квартиру АДРЕСА_2 , сарай-гараж літ. Д, баню літ. Е, вбиральню літ. В, погріб площею 9,60 кв.м, Ѕ замощення, Ѕ огорожі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 квітня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , та провадження у справі закрито.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_5 та ОСОБА_9
24 липня 2021 року приватним нотаріусом за заявою спадкоємців відкрито спадкову справу.
15 лютого 2022 року приватним нотаріусом повідомлено спадкоємців про неможливість вчинення нотаріальних дій відносно спадкового майна - 53/100 частин будинку АДРЕСА_1 , що складають квартиру АДРЕСА_2 сарай-гараж літ. Д, баню літ. Е, вбиральню літ. В, погреб площею 9,60 кв.м, Ѕ замощення, Ѕ огорожі, у зв'язку з наявністю зареєстрованого обтяження на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 грудня 2013 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 травня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_10 про процесуальне правонаступництво та залучено в порядку процесуального правонаступництва після смерті ОСОБА_2 його спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Така правова позиція висловлена Верховним Судом також неодноразово, зокрема, в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 285/4519/21-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, саме вжиття судом заходів забезпечення позову є основою для виконання ухвали суду про визнання мирової угоди для відновлення порушених майнових прав позивача та запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання цього рішення, сприятиме гарантуванню виконання ухвали.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.
Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі "Моргуненко проти України" від 6 вересня 2007 року (заява N 43382/02) вказується таке: "Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. рішення у справі від 29.03.2006 "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. "Естіма Джордж проти Португалії" (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovakia), N 2132/02, п. п. 24-27, 13 червня 2006 року)." (пункт 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).
З дослідженої в судовому засіданні постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2022 року вбачається, що ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці № 727/10924/13-ц від 07 квітня 2014 року перебуває на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано - Франківськ).
Приймаючи до уваги те, що відповідачем та його правонаступниками не виконано вимог ухвали суду про визнання мирової угоди від 07 квітня 2014 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування застосованих заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки вимоги апеляційної скарги залишено без задоволення, судові витрати, у відповідності до вимог статей 141, 382 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 02 вересня 2022 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді А.І. Владичан
І.Б. Перепелюк