02 вересня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25.08.2022 року, постановлену в кримінальному провадженні №12022260000000163 щодо ОСОБА_7 ,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2022 року клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області задоволено та продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч.5, 308 ч.3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 вересня 2022 року.
На вказану ухвалу суду захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування своїх вимог вказувала, що слідчий суддя вказав, що продовжують існувати ризики, на які посилається орган досудового розслідування. Однак такі висновки суду не забезпечують виконання приписів п. 4 ч.1 ст. 196 КПК України, оскільки не містять жодного посилання на обставини, які свідчать про наявність конкретного ризику. Перелічені ризики повинні бути підтверджені доказами, обґрунтованими та належно вмотивованими. Так, вказаний ризик переховування від органів досудового розслідування ґрунтується виключно на тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення без зазначення реальності настання такого ризику.
Ризик впливу на свідків вважає необґрунтованим, оскільки ухвалою ЄУНСС 727/7308/22 провадження №11сс/822/283/22 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_8 слідчого судді на ОСОБА_7 було покладено обов'язок утримуватись від спілкування із свідками, перелік яких охоплює кримінальне провадження і такий обов'язок подовжено до 04.10.2022 року.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то жодної спроби на вчинення таких дій ОСОБА_7 не вчиняв і, відповідно органом досудового розслідування не зафіксовано таких дій.
Також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення орган досудового розслідування обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні і, відповідно, слідчий припускає, що він може продовжувати вчиняти злочини. Апелянт вважає, що орган досудового розслідування штучно спотворює умови для ініціювання та розслідування кримінальних проваджень на підставі сфабрикованих певними особами доказах, з метою усунення ОСОБА_7 з посади головного лікаря «Чернівецька ОКЛ».
Стверджує, що слідчим суддею не було надано належної оцінки доводам органу досудового розслідування щодо завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вважає, що ці доводи є неспроможними та такими, що не виправдовують порушення органом досудового розслідування розумності строків досудового розслідування. А дії цього органу свідчать про нераціональну організацію досудового розслідування, затягування строку скеровування матеріалів провадження на розгляд суду, порушуючи права та гарантії ОСОБА_7 .
Що стосується пред'явленої її підзахисному підозри, то слідчим суддею не взято до уваги доводів сторони захисту на спростування тверджень органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри. Стороною захисту наголошувалось, що доводи органу досудового розслідування про те, що саме ОСОБА_7 вчинив інкриміновані йому злочини, суперечать доказам, на які посилається орган досудового розслідування. Частину цих доказів не було долучено до матеріалів клопотання, інша частина доказів - зокрема протоколи допиту свідків, сторона захисту обґрунтовано та вмотивовано поставила під сумнів. Однак, слідчим суддею не взято до уваги та не надано належно оцінки долученим органом досудового розслідування протоколам допитів свідків, які свідчать про відсутність умислу зі сторони ОСОБА_7 на заволодіння гуманітарною допомогою.
Зміст оскаржуваної ухвали, з урахуванням доводів наведених в скарзі свідчить, що така підозра є необґрунтованою, та в сукупності з неналежним обґрунтуванням ризиків, слідчий суддя мав достатні підстави для застосування наслідків, передбачених ч.5 ст. 199 КПК України.
Вказувала, що при розгляді клопотання стороною захисту було повідомлено та надано довідки лікарів про наявність у ОСОБА_7 ряду захворювань, які потребують лікування в умовах стаціонару. Лікарські заключення свідчать, на думку апелянта, про необхідність своєчасного та належного виконання рекомендацій лікарів щодо хірургічних втручань, оскільки їх не виконання несуть ризики для здоров'я і життя ОСОБА_7 .
Також слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_7 раніше несудимий, до кримінальної, адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання в місті Чернівці, займається викладацькою діяльністю в БДМУ, являється доцентом кафедри хірургії №1 в даному університеті, є директором трансплантаційного центру ОКНП «Чернівецька ОКЛ», перший лікар-трансплантолог, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, з 2014 року займається благодійною діяльністю.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_6 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в них, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів приходить до таких висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи з 12.03.2022 р. по 04.05.2022 р. на посаді генерального директора ОКНП «Чернівецька ОКЛ», у період часу з 01 квітня по 14 квітня 2022 року незаконно заволодів майном, що перебувало у його віданні, а саме частиною лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги від Благодійного фонду « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ОКНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на загальну суму 1 013 713,45 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 , в цей же період часу з 01.04.2022 р. по 14.04.2022 р., реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном, що перебувало у його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів психотропними речовинами у особливо великих розмірах, які були отримані 01.04.2022 р. від Благодійного фонду «Шехеразаде» на ОКНП «Чернівецька ОКЛ» в якості гуманітарної допомоги.
30.06.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 308 КК України.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_7 із вчиненням кримінальних правопорушень та обґрунтованість пред'явленої йому підозри.
При цьому, самі обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а тому колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 308 КК України є правильними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11.07.2022 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.08.2022 року.
Постановою першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури від 22.08.2022 року строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30.09.2022 року, оскільки завершити досудове слідство в передбачені КПК України строки є неможливим через необхідність проведення ряду процесуальних та слідчих дій.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою на цій стадії провадження, суд не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду справи по суті, зокрема перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, про що наголошує захисник, а лише встановлює наскільки сукупність наданих матеріалів є достатньою, щоб вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Таким чином, основною метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування фактично є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На цьому етапі, для продовження особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою достатньо наявність доказів того, що підозрюваний має реальну можливість здійснити відповідні (протиправні) дії у конкретному кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану умисних особливо тяжких злочинів, які стосуються гуманітарної допомоги, за вчинення яких передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. В межах іншого кримінального провадження йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 201-2, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які також стосуються гуманітарної допомоги, він знайомий зі свідками, йому відомі обставини кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.
Що стосується посилань захисника про неможливість тримання під вартою підозрюваного через наявність у нього низки захворювань, то вони на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки наявність захворювань, зазначених в лікарських заключеннях, не перешкоджають подальшому утриманню підозрюваного під вартою та надання йому медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора.
Доводи, що наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків, що зазначені вище, не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 183, 199, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2022 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 30 вересня 2022 року, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя