Провадження № 22-ц/803/4618/22 Справа № 183/4600/21 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
02 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Максюти Ж.І.
суддів Свистунової О.В., Пищида М.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника представника Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Омельченка Євгена Володимировича на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року по справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
13 липня 2021 року АТ "Акцент-Банк" (далі - АТ "А-Банк") звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, позивач посилається на те, що 23 вересня 2019 року між АТ "А-Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах, передбачених вищезазначеним договором.
Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 15 червня 2021 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 21 593,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 14 452,67 грн. та заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 7 140,33 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Новомосковського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2022 року позов Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 вересня 2019 року за тілом кредиту у сумі 14 452 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 67 коп., а також судовий збір у розмірі 1 519,36 грн., а всього на суму 15 972 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 03 коп.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач своїм підписом у анкеті - заяві підтвердив факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг та зобов'язався регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Суд не взяв до уваги наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка”, де визначені умови кредитування, строки, процентна ставка, який підписаний відповідачем.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що рішення суду не оскаржено в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту, колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, та роз'яснень, викладених в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, згідно яких, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2019 року між ПАТ "Акцент-Банк", правонаступником якого є АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та Правилами користування основними умовами обслуговування й кредитування, розміщеними у рекламному буклеті становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які зобов'язався отримати самостійно з офіційного сайту банку.
До кредитного договору банк додав Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Зелена" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк".
Згідно з розрахунком поданим АТ "Акцент-Банк", заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 15 червня 2021 року становить 21 593,00 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 098,08 грн.; заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 4 354,59 грн.; заборгованості за відсотками на поточну заборгованість у розмірі 738,40 грн. та заборгованості за відсотками на прострочену заборгованість у розмірі 6 401,93 грн. (а.с. 5).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ «Акцент-Банк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Умови та Правила банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.09.2019 року, шляхом підписання Анкети-Заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.
До того ж, у даному випадку, необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв'язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, колегія суддів зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», оскільки Умови та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Правил тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем по справі ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих Умов та Правил банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які вважав узгодженими Банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками з підстав недотримання позивачем вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк, є обґрунтованим.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Ж.І. Максюта
Судді О.В. Свистунова
М.М. Пищида