Провадження № 22-ц/803/5656/22 Справа № 212/2114/22 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
про залишення апеляційної скарги без руху
02 вересня 2022 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Остапенко В.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодженням здоров'я, -
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року апеляційна скарга відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодженням здоров'я залишена без руху, для чого надано строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
01 вересня 2022 року відповідач Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернувся до суду із клопотанням про відстрочення справи судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2022 року до ухвалення Дніпровським апеляційним судом рішення у справі, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем внаслідок негативного впливу на фінансовий стан Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» введення воєнного стану та проведення активних бойових дій в певних регіонах України.
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 0940/2276/18, постанова від 14 січня 2021 року, зробила такий висновок, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої наведеної статті Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з цим, Велика Палата констатувала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
З наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Колегією суддів враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Креуз проти Польщі» «Kreuz v. Poland» (рішення від 19 червня 2001 року, пункт 59) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Ураховуючи наведені норми національного законодавства, практику Верховного Суду та рішень ЄСПЛ щодо обов'язку учасника справи здійснити сплату судового збору у визначеному законом розмірі, суд робить висновок, що наведені у клопотанні доводи та письмові докази не є достатніми для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції визнає обов'язок заявника здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі визначеному ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2022 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодженням здоров'я залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.О.Остапенко.