Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/2936/22
Провадження № 3/723/3613/22
30 серпня 2022 року м.Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дячук О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 генерал-хорунжого Олександра Пилькевича Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Красник, Верховинського району Івано-Франківської області та жителя АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - чергового відділення управління служби, ідентифікаційний номер невідомий, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.2 ст.172-18 КУпАП, -
Відповідно до протоколу ЗхРУ №021496 встановлено, що ОСОБА_2 24.07.2022 року спільно з старшим сержантом ОСОБА_3 виконував наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» на напрямку 775-776 прикордонних знаків. В той час надійшла інформація від прикордонної поліції Румунії, що на напрямку 775 прикордонного знаку - 50 метрів, на відстані 1000 від лінії державного кордону затримано 6 громадян України. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172-18 КУпАП.
ОСОБА_2 при розгляді справи вину не визнав. Пояснив, що зазначені в протоколі шість осіб, яких затримали на території Румунії, перетнули державний кордон України в межах прикордонного знаку 779 - 50 м, тобто на ділянці, яку їх прикордонний наряд не охороняв.
Суд, заслухавши ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,відеозапису, у тому числі тими, що використовуються собою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Ч.2 статті 172-18 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП, письмовим доказам судом встановлено, що в порушення ст.256 КУпАП викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №021496 доводи про те, що ОСОБА_2 не здійснював контроль за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму, не вів спостереження за місцевістю, не здійснював перевірку документів, не вжив заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду «Прикордонний патруль», що призвело до незаконного перетину державного кордону, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Матеріали справи крім протоколу серії ЗхРУ №021496 не містять жодних доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_2 . Зокрема в матеріалах відсутня копія Інструкції про службу прикордонних нарядів, відповідно до якої судом було б встановлено, які саме вимоги не виконав ОСОБА_2 .
Тобто, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №021496 відомості про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б підтверджували винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку, що вини останнього у порушенні правил несення прикордонної служби в умовах особливого періоду не доведено, тобто у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_2 суду не представлено.
Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.2 ст.172-18, п.1 ч.1 ст.247, ст.268, ч.3 ст.284, ст.287, ст.294 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд Чернівецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.