Справа № 715/2342/22
Провадження № 2/715/488/22
02 вересня 2022 року смт. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуренко В.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Макеєва Н.В. про розірвання договору довічного утримання, визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації.
У позовній заві ОСОБА_1 також просить суд, в порядку забезпечення позову заборонити вчиняти будь які дії з відчуження земельної ділянки площею 0,16 га., в с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321082700:01:006:1082, для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивачки про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом другим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України від 22.12.2006р. у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи докази, надані позивачкою на підтвердження своїх вимог, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід заборонити вчинення будь-яких дій щодо спірного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-159, 260 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити вчиняти будь-які дії з відчуження земельної ділянки площею 0,16 га., в с. Коровія Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321082700:01:006:1082, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: