Справа № 487/2518/22
Провадження № 1-кп/487/589/22
02.09.2022 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва матеріали по обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030000779 від 03.06.2022 року, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України,
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030000779 від 03.06.2022 року, відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою суду по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Заводському районному суду міста Миколаєва.
Обвинувальний акт відносно обвинуваченої складено у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Підстав для закриття кримінального провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом до судового розгляду.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкрито, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України обмеження щодо цього відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, потерпілий, захисник, обвинувачена.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.06.2022 року було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 03.08.2022 року.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.08.2022 року було продовжено строк домашнього арешту ОСОБА_5 до 03.09.2022 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 .
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021152030000779 від 03.06.2022 року обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 187 КК України.
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За змістом частин 1 та 2 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, визначені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до восьми років позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно вплинути на потерпілого, свідків та інших осіб з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів. При цьому, суд приходить до висновку, щодо недоведеності прокурором факту існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні обвинуваченій ОСОБА_5 залишати житло в певний період доби, підлягає задоволенню оскільки прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, а також доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під домашнім арештом.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 199, 314-316, 369, 372 КПК України, суд -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва на 12.09.2022 року о 10:00 годині.
Викликати для участі у судовому засіданні учасників судового провадження.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 02.11.2022 року включно.
Заборонити ОСОБА_5 у період часу з 22:00 години до 06:00 години наступного дня (за винятком повідомлень про повітряну тривогу) залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в залежності від стадії кримінального провадження.
Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків:
- не відлучатися з міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження.
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження.
- повідомляти про зміну свого місця проживання слідчого, прокурора чи суд в залежності від стадії кримінального провадження.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_6 покласти на працівників Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1