вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
"02" вересня 2022 р. Справа № 911/1020/22
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про стягнення 341409,57 грн у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван»
про стягнення 1675429,00 грн
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» (далі - позивач, ТОВ «Євросклад логістик») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 29.06.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» (далі - відповідач, ТОВ «Листван»), у якій просить суд (у редакції заяви від 22.07.2022 про усунення недоліків) стягнути з відповідача заборгованість за такими договорами:
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 - у загальному розмірі 183726,68 грн, з яких: 130000,00 грн - сума основної заборгованості; 11710,68 грн - сума 3% річних; 42016,00 грн - сума інфляційних збитків;
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 - у загальному розмірі 225967,34 грн, з яких: 160000,00 грн - сума основної заборгованості; 14255,34 грн - сума 3% річних; 51712,00 грн - сума інфляційних збитків;
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 - у загальному розмірі 422772,74 грн, з яких: 300000,00 грн - сума основної заборгованості; 25002,74 грн - сума 3% річних; 97770,00 грн - сума інфляційних збитків;
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 - у загальному розмірі 279235,89 грн, з яких: 200000,00 грн - сума основної заборгованості; 15895,89 грн - сума 3% річних; 63340,00 грн - сума інфляційних збитків;
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 - у загальному розмірі 459817,03 грн, з яких: 330000,00 грн - сума основної заборгованості; 25306,03 грн - сума 3% річних; 104511,00 грн - сума інфляційних збитків;
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 - у загальному розмірі 103909,32 грн, з яких: 75000,00 грн - сума основної заборгованості; 5449,32 грн - сума 3% річних; 23460,00 грн - сума інфляційних збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2022 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.08.2022. Також суд задовольнив клопотання позивача від 29.06.2022 про витребування доказів та витребував від відповідача належним чином засвідчені копії договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги, укладених між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван», а саме: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018; № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018; № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018; № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018; № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018; № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2022 задоволено заяву представника ТОВ «Євросклад логістик» від 29.07.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та постановлено судове засідання, призначене у справі на 22.08.2022 о 10:00, провести у режимі відеоконференції.
На електронну адресу суду 19.08.2022 від представника відповідача надійшло повідомлення від 19.08.2022 про неможливість подати докази, витребувані судом.
У підготовчому засіданні 22.08.2022 суд оголосив перерву до 12.09.2022.
Через канцелярію суду 29.08.2022 від ТОВ «Листван» надійшов відзив від 25.08.2022 на позовну заяву та зустрічна позовна заява від 25.08.2022 про стягнення заборгованості.
Так, у зустрічному позові ТОВ «Листван» просить суд:
- стягнути з ТОВ «Євросклад логістик» на користь ТОВ «Листван» заборгованість з компенсації комунальних послуг у розмірі338913,00 грн, з яких: 223989,41 грн основного боргу, 91156,17 грн інфляційних втрат та 23767,42 грн 3% річних;
- стягнути з ТОВ «Євросклад логістик» на користь ТОВ «Листван» заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди № 2 від 27.12.2017 у розмірі 2496,57 грн, з яких: 1650,00 грн основного боргу, 671,49 грн інфляційних втрат та 175,08 грн 3% річних;
- у разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів провести зустрічне зарахування присуджених позивачу та відповідачу сум, стягнувши різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Отже відповідач вправі реалізувати право на пред'явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно із частиною восьмою статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою від 27.07.2022 про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення зазначеної ухвали.
У зв'язку із відсутністю фінансування на оплату поштових послуг з відправлення вихідної кореспонденції, вказану ухвалу суд надіслав на електронну адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою канцелярії Господарського суду Київської області від 28.07.2022.
Зважаючи на те, що суд не отримав повідомлення про доставлення ухвали від 27.07.2022 на електронну адресу ТОВ «Листван» - неможливо наразі установити день вручення відповідного судового рішення відповідачеві.
Водночас, за твердженнями відповідача, викладеними у повідомленні від 19.08.2022 про неможливість подати докази, витребувані судом, ТОВ «Листван» не отримувало ухвали суду від 27.07.2022 та ознайомилось з її текстом лише 11.08.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень після отримання ухвали від 01.08.2022 про проведення відеоконференції.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З метою дотримання принципу рівності сторін та враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем ухвали суду від 27.07.2022, суд вважає за можливе прийняти до розгляду поданий ТОВ «Листван» відзив на позовну заяву, а також перевірити на відповідність приписам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України зустрічний позов і доцільність об'єднання його вимог в одне провадження з первісним позовом.
Так, згідно з вимогами статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20 та від 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20.
Отже взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні й ті ж самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов'язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Варто зазначити, що підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Так, первісна позовна заява обґрунтована тими обставинами, що у період із 05.07.2018 по 29.01.2019 між ТОВ «Євросклад логістик», як кредитором, та ТОВ «Листван», як боржником, було укладено 6 договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов яких кредитор зобов'язався надати боржнику цільову поворотну фінансову допомогу, а боржник зобов'язався повернути таку фінансову допомогу кредитору у визначений договорами строк.
За твердженнями позивача, ТОВ «Євросклад логістик» перерахувало на користь ТОВ «Листван» грошові кошти у загальному розмірі 1365000,00 грн, з яких боржник повернув кредитору лише 170000,00 грн, а грошові кошти у розмірі 1195000,00 грн залишились не повернутими.
Крім того, як зазначив позивач, беручи до уваги те, що ТОВ «Листван» не повернуло у встановлені строки цільову поворотну фінансову допомогу ТОВ «Євросклад логістик» (строк повернення якої визначений кожним окремим договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги та рішенням загальних зборів учасників чи учасника ТОВ «Євросклад логістик»), то відповідач повинен сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Водночас зустрічний позов обґрунтований такими обставинами:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хот-Сток» (далі - ТОВ «Хот-Сток»), як орендодавцем, та ТОВ «Євросклад логістик», як орендарем, 01.07.2016 укладено договір оренди № 1, згідно з яким орендодавець передав орендарю у строкове платне користування нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3Б (далі - об'єкт оренди);
- умовами договору № 1 від 01.07.2016 передбачено, що орендар самостійно від власного імені укладає відповідні договори з обслуговуючими організаціями щодо користування електроенергією, водопостачанням (каналізацією), газопостачанням у об'єкті оренди та оплачує їх відповідно до умов таких договорів;
- відповідні договори ТОВ «Євросклад логістик» не уклало, натомість вирішено, що вартість комунальних послуг буде оплачуватись ТОВ «Хот-Сток», як власником об'єкта оренди, з наступною компенсацією грошових коштів орендарем;
- договір оренди № 1 від 01.07.2016 припинив свою дію у зв'язку із його розірванням 31.01.2019, проте ТОВ «Євросклад логістик» не компенсувало орендодавцю вартість з постачання та розподілу природного газу за січень 2019 року;
- орендар сплатив лише 85000,00 грн вартості послуг з газопостачання та наразі заборгованість ТОВ «Євросклад логістик» перед ТОВ «Хот-Сток» із сплати комунальних послуг становить 223989,41 грн, а також 91156,17 грн інфляційних втрат і 23767,42 грн 3% річних, які нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FPKVz785-18, укладеного 21.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» та ТОВ «Хот-Сток»;
- між ТОВ «Хот-Сток», як орендодавцем, та ТОВ «Євросклад логістик», як орендарем, 27.12.2017 укладено договір оренди № 2, згідно з яким орендодавець передав орендарю у користування офісні машини та устаткування (комп'ютери), а орендар зобов'язався сплачувати кожного 10 числа наступного за місяцем орендну плату в розмірі 1650,00 грн;
- договір оренди № 2 від 27.12.2017 припинив свою дію у зв'язку із його розірванням 31.01.2019, проте ТОВ «Євросклад логістик» не сплатило орендну плату за січень 2019 року в розмірі 1650,00 грн, з огляду на що наявні правові підстави для стягнення цієї заборгованості та 671,49 грн інфляційних втрат та 175,08 грн 3% річних, нарахованих в порядку статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання;
- між ТОВ «Хот-Сток» та ТОВ «Листван» 24.11.2021 укладено договір № 24-11-21 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Хот-Сток» відступило на користь ТОВ «Листван» права вимоги за договором оренди № 1 в частині повернення орендарем комунальних платежів за січень 2019 року в розмірі 223989,41 грн, а також за договором оренди № 2 в частині повернення орендарем орендної плати за січень 2019 року в розмірі 1650,00 грн.
Таким чином, на думку відповідача, ТОВ «Листван» є кредитором ТОВ «Євросклад логістик» як за основними зобов'язаннями зі сплати компенсації вартості послуг газопостачання та сплати орендної плати, так і за додатковими до них, у тому числі щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.
У даному випадку фактичні підстави заявлених первісного та зустрічного позову є відмінними, оскільки первісні позовні вимоги ґрунтуються на обставинах порушення відповідачем грошових зобов'язань за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги. Водночас підставами зустрічного позову визначено порушення ТОВ «Євросклад логістик» грошових зобов'язань, які виникли в рамках договорів оренди, право вимоги за якими, як зазначено у зустрічному позові, ТОВ «Листван» набуло внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги.
На підтвердження підстав первісного і зустрічного позовів сторони надали різні докази, у межах цих позовів передбачається встановлення різних обставин та вирішення окремих спорів, що ґрунтуються на різних правових підставах.
Суд вважає, що за таких обставин об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом безумовно призведе до збільшення обсягу матеріалів, що мають бути досліджені судом, істотно розширить предмет доказування та призведе до затягування розгляду справи.
Також у цій справі, з огляду на предмет та підстави заявленого зустрічного позову, його задоволення не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, що є однією із ознак взаємної пов'язаності зустрічного та первісного позовів і, відповідно, доцільність їх спільного розгляду.
Суд зауважує, що подання зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Проте у зустрічній позовній заяві ТОВ «Листван» не зазначило, із посиланням на відповідні докази, про відсутність у позивача за первісним позовом матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову.
Отже, враховуючи викладене в сукупності, об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом у цій справі, на думку суду, не є доцільним, з огляду на що суд дійшов висновку про повернення зустрічного позову ТОВ «Листван».
Відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
При цьому суд звертає увагу, що позивач (за зустрічним позовом) не позбавлений права, у встановленому законодавством порядку, передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Керуючись статтями 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Листван» зустрічну позовну заяву від 25.08.2022 про стягнення заборгованості разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін