вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1386/22
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» м. Київ
до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 685388грн.51коп.
Без представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» звернулось до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 685388грн.51коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу №Еп-2021/Д від 05.04.2021 (в редакції додаткових угод №10 від 13.12.2021, №11 від 28.12.2021).
Позивач вказує, що на виконання договору про постачання електричної енергії споживачу №Еп-2021/Д від 05.04.2021 в період з 01.11.2021 по 31.01.2021 на об'єкти відповідача позивачем було поставлено електричну енергію обсягом 238161,000 кВт/год на загальну суму 841801грн.01коп., зокрема:
- в листопаді 2021року - 110713,000 кВт/год на загальну суму 391324грн.84коп.
- в грудні 2021року - 2508,000 кВт/год на загальну суму 8864грн.75коп.
- в січні 2021року - 124940,000 кВт/год на загальну суму 441611грн.42коп.
Відповідно до відповіді ПРАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" №16440/1001 від 27.05.2022 та відповіді ПАТ “Центральна енергетична компанія” №1066/010.01-04 від 01.06.2022 відповідачем у листопаді, грудні 2021року та січні 2022року було спожито 238161,000кВт/год електричної енергії.
Платіжними дорученнями №2216 від 30.12.2021, №4018 від 30.12.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 156412грн.50коп., в якості часткової оплати за поставлену електричну енергію в листопаді 2021року.
Позивач стверджує, що відповідач не повністю оплатив поставлену та спожиту електричну енергію в листопаді 2021року та взагалі не розрахувався за спожиту електричну енергію в грудні 2021року та січні 2022року.
В позові вказано про покладення на відповідача судових витрат у вигляді витрат на отримання професійної правничої допомоги в рамках зазначеної справи в сумі 27500грн.
Також в позові міститься клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 позов залишений без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки.
На адресу суду 21.06.2022 надійшла заява позивача про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд».
Позивач вказав про описку, допущену в позові при визначенні місяця виникнення заборгованості (замість січня 2022 року помилково зазначено січень 2021 року). Сума боргу виникла внаслідок несплати відповідачем вартості поставленої електроенергії за період з 01.11.2021 по 31.01.2022. Також було надано копії додаткових угод до договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 прийнято позов до розгляду, визнано справу малозначною, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Запропоновано відповідачу у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача в системі «Електронний суд» 23.06.2022 о 18:23, до електронного кабінету відповідача - 23.06.2022 о 18:23.
З огляду на положення частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 вважається врученою позивачу та відповідачу 24.06.2022. Строк для надання відзиву відповідачем до суду закінчився 11.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №09-21/232-22 від 28.06.2022 про розгляд справи №904/1386/22 за правилами загального позовного провадження та відмовлено у задоволенні клопотання Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №09-21/232-22 від 28.06.2022 про розгляд справи №904/1386/22 за правилами загального позовного провадження з викликом(повідомленням) сторін.
На адресу суду 18.07.2022 надійшов відзив відповідача на позовну заяву про. незгоду із заявленими вимогами. Згідно з відомостями на поштовому конверті, відзив направлений на адресу суду 10.07.2022.
Відповідач просить залишити позов без розгляду та стверджує про порушення позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки
- на адресу відповідача не надходила позовна заява з додатками, направлена відповідно до положень частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач направив позов через систему «Електронний суд». У Господарському процесуальному кодексі України не передбачена норма, якою чітко визначена процедура подання до суду позовної заяви та документів в електронній формі.
- позов підписаний неповноважним представником позивача.
Позов підписаний представником позивача Невструєвим Л.Б. на підставі довіреності №01-Ю1 від 13.01.2022, виданої позивачем на ім'я представника ОСОБА_1 . Зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що повноваження з представництва позивачем надано адвокату. Довіреність сама по собі не є доказом, що підтверджує повноваження адвоката Невструєва Л.Б., а також не свідчить про те, що у відносинах з ТОВ «Укр Газ Ресурс» він виступає в статусі адвоката.
Відсутність в матеріалах позовної заяви доказів укладення договору про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Невструєвим Л.Б., свідчить про необхідність застосування до спірних правовідносин наслідків підписання позову неповноважною особою.
Також відповідач зазначає, що претензія позивача №60-Ю1 від 08.04.2022 не відповідала вимогам статті 222 Господарського кодексу України, оскільки не містила вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; платіжні реквізити заявника претензії. При цьому у встановлений законодавством строк відповідачем була надана відповідь на претензію №63/юр/09-64/643 від 24.05.2022.
Відповідач вказує, що бюджетною установою, яка фінансується за кошти державного бюджету України та здійснює платежі за раніше укладеними договорами в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відповідач звертає увагу суду, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №Ел-2021/Д від 05.04.2021. Але позивач посилається на договір про постачання електричної енергії споживачу №Еп-2021/Д від 05.04.2021. Тобто в позові міститься посилання на договір, який ніколи не укладався між сторонами. Надані позивачем додатки до договору стосуються договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021.
Відповідач вказує, що договором про постачання електричної енергії споживачу №Ел-2021/Д від 05.04.2021 передбачений фіксований тариф та обсяг споживання електричної енергії, оскільки відповідач є бюджетною установою та кожного року затверджує кошторис відповідно до бюджету. Але протягом 2021року позивач сім разів змінював тариф постачання електричної енергії. Це не передбачено пунктом 5.1 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021.
Відповідач також надав заперечення щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу:
- адвокатом не надано доказів чи пояснень щодо вартості послуги за 1 годину (2500грн.), невідомо яким чином розрахована ця сума.
- згідно акту №1/13/22 від 03.06.2022 на складення та направлення адвокатських запитів №19/22 від 18.05.2022 та №28/22 від 30.05.2022 сумарно було витрачено 2 години. Але запити складаються з декількох сторінок та відсканованих додатків до них, що не потребує витрачення великої кількості часу на їх створення.
- згідно акту №1/13/22 від 03.06.2022 на створення та відправлення позовної заяви з додатками було витрачено 3 години. Позовна заява складається з тексту претензії до відповідача №60-Ю1 від 08.04.2022, скопійованих нормативно правових актів (Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України), а також додатково відсканованих додатків до позовної заяви.
- позовна заява була складена з помилками, тому судом було винесено ухвалу від 13.06.2022 про усунення недоліків. Також представник позивача порушив норми Господарського процесуального кодексу України щодо не направлення позовної заяви сторонам з описом-вкладення.
- з довіреності №01-Ю1 від 13.01.2022 не вбачається, що повноваження з представництва позивачем надано адвокату.
До відзиву були надані докази направлення його на адресу позивача.
На адресу суду не надходила відповідь позивача на відзив.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ «Укр Газ Ресурс» був сформований в системі «Електронний суд». Серед долучених до позову документів наявна квитанція №5040 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 03.06.2022 о 17:39. В квитанції наведений перелік документів, що надіслані відповідачу.
Згідно зі змістом цієї квитанції до електронного кабінету Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) були доставлені, зокрема, позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки на 9сторінках, довіреність, позовна заява у вигляді файлу у форматі pdf на 80сторінках. Вказані документи були скріплені електронним підписом представника позивача.
Відповідач не заперечує надходження позову з додатками до свого електронного кабінету в системі «Електронний суд», але наполягає на недотриманні позивачем обов'язку направити відповідачу позов з додатками засобами поштового зв'язку з описом вкладення відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 5, 7, 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Наказом Державної судової адміністрації України №247 від 01.06.2020 (зі внесеними змінами відповідно до наказу ДСА України №268 від 17.06.2020) з 01.06.2020 запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а з 01.07.2020 - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, які набули чинності 05.10.2021 (далі - Положення).
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до підпункту 5.8) пункту 5 розділу 1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення на адресу відповідача позову з додатками.
Суд також відхиляє твердження відповідача про підписання позову неповноважним представником позивача. Так, до позову були долучені:
- довіреність №01-Ю1 від 13.01.2022, якою директор ТОВ «Укр Газ Ресурс» уповноважує Невструєва Л.Б. представляти інтереси товариства, у тому числі, в судах, подавати та отримувати документи, вести справи щодо захисту законних прав товариства та представляти інтереси товариства в господарських судах з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, в тому числі, але не виключно з правом підпису заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Для цього представнику надається, зокрема, право подавати і підписувати від імені товариства заяви по суті справи. Довіреність дійсна до 31.12.2022;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010, видане на ім'я ОСОБА_1 ;
- договір про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019, підписаний між адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ «Укр Газ Ресурс», відповідно до якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту (ТОВ «Укр Газ Ресурс»). Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору, він діє до 31.12.2029.
- підписана адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ «Укр Газ Ресурс» додаткова угода №13/22 від 21.03.2022 до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019, відповідно до якої адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі про стягнення заборгованості з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перед клієнтом, що утворилась станом на дату укладання додаткової угоди.
- підписаний адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ «Укр Газ Ресурс» детальний опис наданої професійної правничої допомоги, в переліку якого зазначено про підготовку адвокатом Невструєвим Л.Б. позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області.
З огляду на сукупність наведених документів, суд дійшов висновку, що позов підписаний повноважним представником позивача - адвокатом Невструєвим Л.Б.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача та відповідача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі - постачальник) та Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - споживач) укладений договір №Ел-2021/Д від 05.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір №Ел-2021/Д від 05.04.2021).
Про укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.04.2021 з номером №Ел-2021/Д, замість помилково зазначеного в позові №Еп-2021/Д свідчить, зокрема, зміст підписаних сторонами додаткових угод до договору, актів приймання-передачі електричної енергії №УГР00003999 від 30.11.2021, №УГР00004474 від 31.12.2021, №УГР00000286 від 31.01.2022, рахунків №4228 від 30.11.2021, №4670 від 31.12.2021, №387 від 31.01.2022, зміст графи «призначення платежу» в платіжних дорученнях №2216 від 30.12.2021, №4018 від 30.12.2021.
До заяв - приєднання №1 від 05.04.2021 та №2 від 05.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №Ел-2021/Д від 05.04.2021 відповідач долучив переліки своїх об'єктів споживання електричної енергії із зазначенням EIC кодів точки розподілу.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу.
До цього договору застосовуються положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії.
Пунктами 2.1 - 2.3 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 передбачено, що постачальник продає електричну енергію “код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - електрична енергія (Електрична енергія)” споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Загальний обсяг постачання електричної енергії згідно з додатком №1 до договору «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії».
Пунктом 3.1 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 встановлено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднання, яка є додатком №2 до цього договору.
В заявах - приєднання №1 від 05.04.2021 та №2 від 05.04.2021 датою початку постачання є 05.04.2021.
Згідно з пунктом 3.2 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 (в редакції додаткової угоди до договору №11 від 28.12.2021) постачання електричної енергії споживачу здійснюється з моменту укладення договору по 31.01.2022 включно.
В пункті 3.4 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 визначено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена в комерційній пропозиції, що є додатком №3 до договору.
Пунктом 3.5 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 встановлено, що місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу визначаються згідно з додатком №1 до договору «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії».
Відповідно до пункту 5.1 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1459036грн. (з ПДВ).
В подальшому, шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору та викладення пункту 5.1 договору в новій редакції загальна вартість договору була зменшена до 1275304грн.75коп. (з ПДВ).
Пунктом 5.2 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 передбачено, що спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Пунктом 13.7 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 встановлено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією.
При цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена.
Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару, в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.
У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до нього договору, та якщо такі обставини мали місце).
При цьому максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами.
В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене ним пунктом.
В пункті 1 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» (в первісній редакції) сторонами було узгоджено, що ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) становить 2,07499964445грн. (з ПДВ) з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
Пунктом 2 додатку №3 до договору «Комерційної пропозиції» вказаний спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії - за нерегульованим тарифом на електроенергію: за результатом аукціону.
В подальшому, шляхом підписання без зауважень та заперечень додаткових угод до договору сторони неодноразово викладали пункт 1 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» в новій редакції.
Так, додатковою угодою №10 від 13.12.2021 до договору з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати сторони внесли зміни до пункту 1 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» та визначили, зокрема, що ціна (тариф) електричної енергії за період з 20.10.2021 по 31.12.2021, у тому числі диференційовані ціни (тарифи), з 20.10.2021 становить 3,534588грн. (з ПДВ) з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 зі змінами) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
У зв'язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, очікуваний обсяг постачання електричної енергії у додатку №1 до договору викладений в новій редакції.
Згідно з пунктом 5 додаткової угоди №10 від 13.12.2021 до договору вказана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками та розповсюджує свою дію на відносини сторін за договором з 20.10.2021 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України і діє протягом строку дії договору.
Пунктом 13.1 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 (в первісній редакції) передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині поставки електричної енергії - з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому по 31.12.2021.
В пунктах 12 та 12.1 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» також зазначено, що термін дії договору становить з моменту підписання і до 31.12.2021. Дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року , в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Цей договір набуває чинності після його підписання і діє до 31.12.2021 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою №11 від 28.12.2021 до договору сторони, посилаючись на частину 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункт 12 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція», узгодили продовжити строк дії договору та виклали у зв'язку з цим пункти 3.2, 13.1 договору та пункти 4, 5, 12, 12.1 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» в новій редакції, в яких дату « 31.12.2021» змінено на дату « 31.01.2022».
Пунктами 3, 5 додатку №3 до договору «Комерційна пропозиція» визначено, що оплата здійснюється за фактом споживання, строки оплати - відповідно до умов договору.
Згідно з пунктами 5.3 - 5.6 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються па поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду.
При цьому пунктом 5.7 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 передбачено, що у випадку затримки оплати замовником як бюджетної державної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату товару протягом семи робочих днів з дня надходження коштів на рахунок.
З метою встановлення обсягу спожитої електричної енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 31.01.2022 представник позивача надсилав адвокатські запити №19/22 від 18.05.2022, №28/22 від 30.05.2022 на адресу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія».
В листах-відповідях №16440/1001 від 27.05.2022 та №1066/010.01-04 від 01.06.2022 АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» повідомлено обсяги розподіленої електричної енергії за листопад 2021року - січень 2022року.
Разом з претензією №60-Ю1 від 08.04.2022 позивачем на адресу відповідача направлялись акт приймання-передачі електричної енергії №УГР00003999 від 30.11.2021 на суму 391324грн.84коп. та рахунок №4228 від 30.11.2021 на суму 391324грн.84коп.; акт приймання-передачі електричної енергії №УГР00004474 від 31.12.2021 на суму 8864грн.75коп. та рахунок №4670 від 31.12.2021 на суму 8864грн.75коп.; акт приймання-передачі електричної енергії №УГР00000286 від 31.01.2022 на суму 441611грн.42коп. та рахунок №387 від 31.01.2022 на суму 441611грн.42коп.
У відповіді на претензію №63/юр/09-64/643 від 24.05.2022 відповідач вказав на помилковість посилання позивача на норми статті 530 Цивільного кодексу України з огляду на зміст пункту 5.6 договору та звернув увагу на відсутність в претензії вимог заявника з посиланням на нормативні акти, платіжних реквізитів заявника претензії.
Докази підписання відповідачем вищенаведених актів приймання-передачі електричної енергії або повернення їх на адресу позивача із обґрунтованою відмовою від їх підписання суду не надано.
Позивач стверджує, що ним було поставлено на об'єкти відповідача електричну енергію загальним обсягом 238161,000кВт/год на загальну суму 841801грн.01коп.: в листопаді 2021року в обсязі 110713,000кВт/год на суму 391324грн.84коп.; в грудні 2021року в обсязі 2508,000кВт/год на суму 8864грн.75коп.; в січні 2022року в обсязі 124940,000кВт/год на суму 441611грн.42коп.
Враховуючи часткову оплату вартості поставленої електричної енергії відповідачем в розмірі 156412грн.50коп., позивач наполягає на стягненні з відповідача суми боргу в розмірі 685388грн.51коп. (за листопад 2021року в розмірі 234912грн.34коп., за грудень 2021року в розмірі 8864грн.75коп.; за січень 2022року в розмірі 441611грн.42коп.).
Відповідач не оспорив та не спростував обсяг спожитої електричної енергії за листопад 2021року - січень 2022року або розмір суми боргу, визначений позивачем.
Також відповідач не надав належних і допустимих доказів наявності обставин, передбачених пунктом 5.7 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось раніше, пунктом 5.6 договору №Ел-2021/Д від 05.04.2021 встановлено, що оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем.
Згідно з матеріалами справи 25.04.2022 разом з претензією №60-Ю1 від 08.04.2022 відповідач отримав акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки за спірний період.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не було виконане зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії в розмірі 685388грн.51коп. Доказів припинення відповідного зобов'язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 685388грн.51коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 27500грн.
На підтвердження несення витрат на правничу допомогу позивач долучив до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, підписаний між адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ «Укр Газ Ресурс» (далі - договір про надання правничої допомоги), додаткову угоду №13/22 від 21.03.2022 до договору, детальний опис наданої професійної правничої допомоги, акт №1/13/22 від 08.06.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010, видане на ім'я ОСОБА_1 ; довіреність від 13.01.2022.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №13/5 від 20.05.2019 адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту (ТОВ «Укр Газ Ресурс»), зокрема у вигляді представництва інтересів клієнта в судах. Згідно з пунктом 6.1 договору цей договір діє до 31.12.2029.
Пунктом 1.1 додаткової угоди №13/22 від 21.03.2022 до договору передбачено, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі про стягнення заборгованості з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перед клієнтом, що утворилась станом на дату укладання додаткової угоди.
Відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди №13/22 від 21.03.2022 до договору адвокат надає правову допомогу у вигляді:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у зазначеному в п. 1.1. господарському проваджені.
- ознайомлення адвоката із документами щодо несплати Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованості, що утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди.
- підготовка позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи.
- надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
- представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктами 2.1 - 2.6 додаткової угоди №13/22 від 21.03.2022 до договору передбачено, що розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500грн. за 1 (одну) годину. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар протягом 60 днів з моменту підписання акту наданих послуг. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката.
До позову долучений детальний опис наданої професійної правничої допомоги, підписаний адвокатом та позивачем. Згідно цього опису адвокатом були надані послуги щодо:
- ознайомлення адвоката Невструєва Л.Б. із документами щодо несплати Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованості за поставлену електричну енергію (договір про постачання електричної енергії споживачу №Еп-2021/Д від 05.04.2021 з додатками; додаткові угоди №10 від 13.12.2021, №11 від 28.12.2021 до договору; акти приймання передачі електричної енергії №УГР00003999 від 30.11.2021, №УГР00004474 від 31.12.2021, №УГР00000286 від 31.01.2022; рахунки на оплату №4228 від 30.11.2021, №4670 від 31.12.2021, №387 від 31.01.2022; докази часткової оплати) - кількість годин 3; загальна сума - 7500грн.;
- підготовки та направлення адвокатського запиту №19/22 від 18.05.2022 - кількість годин 1; загальна сума 2500грн.;
- підготовки та направлення адвокатського запиту №28/22 від 30.05.2022 - кількість годин 1; загальна сума 2500грн.;
- підготовки та направлення адвокатом претензії - кількість годин 1,5; загальна сума 3750грн.;
- ознайомлення з відповіддю та додатками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на адвокатський запит - кількість годин 1; загальна сума 2500грн.;
- ознайомлення з відповіддю та додатками ПАТ «Центральна енергетична компанія» на адвокатський запит - кількість годин 0,5; загальна сума 1250грн.;
- підготовки позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області, що включає визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову - кількість годин 3; загальна сума 7500грн.
До матеріалів справи долучений акт про приймання-передачі наданих послуг№1/13/22 від 03.06.2022, підписаний адвокатом та позивачем. Відповідно до цього акту вартість наданих адвокатом правничих послуг дорівнює 27500грн.
Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві відповідач не погоджується з розміром витрат позивача на правничу допомогу та вважає його необґрунтованим, оскільки:
- згідно акту №1/13/22 від 03.06.2022 на складення та направлення адвокатських запитів №19/22 від 18.05.2022 та №28/22 від 30.05.2022 сумарно було витрачено 2 години. Але запити складаються з декількох сторінок та відсканованих додатків до них, що не потребує витрачення великої кількості часу на їх створення.
- згідно акту №1/13/22 від 03.06.2022 на створення та відправлення позовної заяви з додатками було витрачено 3 години. Позовна заява складається з тексту претензії до відповідача №60-Ю1 від 08.04.2022, скопійованих нормативно правових актів (Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України), а також додатково відсканованих додатків до позовної заяви.
- позовна заява була складена з помилками, тому судом було винесено ухвалу від 13.06.2022 про усунення недоліків. Також представник позивача порушив норми Господарського процесуального кодексу України щодо не направлення позовної заяви сторонам з описом-вкладення.
- з довіреності №01-Ю1 від 13.01.2022 не вбачається, що повноваження з представництва позивачем надано адвокату.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п.79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд частково погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
В даній справі суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до висновку не присуджувати позивачу всі його заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу.
Так, позовна заява була складена з помилками, кількість часу і, відповідно вартість послуг, зі складання адвокатських запитів, вивчення отриманих відповідей завищені, підготовка позову вже включає ознайомлення адвоката з документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, підлягають до стягнення з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення суми боргу в розмірі 685388грн.51коп. - задовольнити.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Ідентифікаційний код: 43314918; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (Ідентифікаційний код: 41427817; місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201) суму боргу в розмірі 685388грн.51коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 10280грн.83коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 6000грн.
Видати накази після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова