вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.08.2022м. ДніпроСправа № 904/8676/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.
та представників:
прокурор - Маліцька Ю.С.;
позивача - Вологжаніної О.Д.;
відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", м. Дніпро
про стягнення 3 090 592,28 грн.
Київська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" 3 090 592,28 грн, з яких: 1 819 750,90 грн - пеня, 1 270 841,38 грн - штраф.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 46358,88 грн прокурор просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної поставки продукції за договором № 286/1/20/62 від 28.08.2020 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (із змін. і доп.), що й стало підставою для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 1 819 750,90 грн та штрафу в сумі 1 270 841,38 грн.
Подання позову прокурор обґрунтовує бездіяльністю позивача - уповноваженого центрального органу виконавчої влади на захист інтересів держави щодо забезпечення національної безпеки України, яке не вжило заходів щодо захисту порушених інтересів держави до стягнення з відповідача у судовому порядку передбачених законодавством та умовами договору штрафних санкцій за порушення відповідачем строків поставки продукції.
При цьому прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтю 53 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження прокурор надав запит на адресу юридичного департаменту Міністерства оборони України № 16/1841вих.21 від 15.09.2021 про надання інформації щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", серед іншого, договору №286/1/20/62 від 28.08.2020 та вжиття Міністерством оборони України претензійно-позовних заходів, спрямованих на своєчасне виконання цього договору (а.с. 41 т. 1).
Листом № 298/5/2692 від 23.09.2021 позивач повідомив прокурора, що позовна робота зі стягнення сум штрафних санкції за договором № 286/1/20/62 від 28.08.2020 не проводилась (а.с. 42 т. 1).
Листом № 16/2191вих.21 від 23.10.2021 на адресу департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України прокурор повідомив позивача про звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з відповідача у цій справі штрафних санкцій за невиконання договору № 286/1/20/62 від 28.08.2020 (а.с. 43-44 т. 1).
У відповідь на зазначений лист департамент юридичного забезпечення Міністерства оборони України листом № 298/5/3069 від 25.10.2021 ще раз повідомив, що позовна робота зі стягнення суми штрафних санкцій (пені, штрафу) за договором № 286/1/20/62 від 28.08.2020 не проводилась у зв'язку із завантаженістю та навантаженням на державний бюджет в частині сплати судового збору (а.с. 45 т. 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, звертаючись з позовом до суду, прокурор дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 23.12.2021, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що прострочення виконання зобов'язання за договором виникло не з його вини, а у зв'язку з істотною зміною обставин, що згідно з пунктом 8.5 договору є підставою для продовження строку виконання зобов'язань.
Так, на момент участі у процедурі закупівлі та на момент укладення договору № 286/1/20/62 від 28.08.2020 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України) ТОВ "Фірма "Фідея" було повністю забезпечене ресурсами для виконання поставки продукції та мало намір добросовісно, в повному обсязі та у визначені договором строки виконати договір. Зазначене відповідач підтверджує тим, що ще 31.01.2019 між ним як покупцем та компанією Coral Energy DMCC (м. Дубай, ОАЕ) було укладено контракт № CD-FF/310119, відповідно до якого найменування, митний код, марка та якість товару, що поставляється за цим контрактом, буде визначатись сторонами у специфікаціях до контракту, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до контракту № CD-FF/310119 між ТОВ "Фірма "Фідея" та компанією Coral Energy DMCC 14.08.2020 підписано специфікацію № 27/1, за умовами якої компанія Coral Energy DMCC зобов'язалась продати покупцеві товар "авіаційне паливо Джет-1" у кількості 9300 МТ по вакууму на умовах DАР Миколаїв, Україна (Інкотермс-2010), які підлягали поставці у строк до 30.10.2020, а 4800,00 МТ товару по вакууму - у строк до 30.11.2020. Усього підлягало поставці 14100,00 МТ по вакууму.
За твердженням відповідача, вказаний товар ТОВ "Фірма "Фідея" мала використати для забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки з Міністерством оборони України.
У ході виконання договору ТОВ "Фірма "Фідея" поставила на адресу Міністерства оборони України товар у загальній кількості 4313,237 т.
Однак, як зазначає відповідач, компанія Coral Energy DMCC листом № CDM-FF/0710/20 від 07.10.2020 повідомила ТОВ "Фірма "Фідея" про те, що у зв'язку зі світовою економічною рецесією, яка викликана пандемією COVID-19 та низьким світовим попитом на паливо, з метою оптимізації витрат, спостерігається скорочення обсягів виробництва палива заводами-виробниками, що потягло за собою зміну графіка поставок нафтопродуктів на адресу компанії, у зв'язку з чим компанія Coral Energy DMCC змушена продовжити строк постачання товару "авіаційне паливо Джет-1" за специфікацією від 14.08.2020 № 27/1 до 31.12.2020.
Відповідач стверджує, що зазначена обставина не була та не могла бути йому відома, оскільки він обґрунтовано розраховував на те, що відповідно до специфікації від 14.08.2020 №27/1 товар, який планувався до постачання за договором № 286/1/20/62, укладеним із Міністерством оборони України, надійде на адреси позивача партіями до 30.10.2020 та до 30.11.2020 відповідно у повному обсязі.
Тож у зв'язку з невиконанням компанією Coral Energy DMCC своїх зобов'язань за контрактом ТОВ "Фірма "Фідея" було позбавлене можливості виконати, у свою чергу, зобов'язання перед позивачем за спірним договором, у тому числі й з причин обмеженості в часі для пошуку інших сертифікованих на міжнародному ринку нафтотрейдерів, які б поставляли авіаційне паливо Джет-1 саме тих виробників, яких відповідач зазначив у своїй пропозиції та документи яких надав для підтвердження відповідності цінової пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника.
Відповідач також зауважує, що 30.11.2020 на адресу позивача ним було направлено лист щодо внесення змін до договору в частині продовження строків поставки у зв'язку з істотною зміною обставин та неможливістю поставити продукцію у визначений договором строк. Також у цьому листі відповідачем було повідомлено позивача про те, що докази істотної зміни обставин будуть надані після отримання висновку торгово-промислової палати. Однак, зміни в договір внесені не були.
На підтвердження зазначених обставин 23.12.2020 на адресу Міністерства оборони України відповідачем було направлено відповідний висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/696 від 21.12.2020.
Відтак відповідач вважає, що порушення строків поставки за договором сталося не з його вини, що свідчить про безпідставність звернення прокурора з позовом до суду.
Крім того, відповідач зазначає, що в договорі відсутня відповідальність за непоставку товару, а передбачена лише за неналежне виконання зобов'язання, а саме за порушення строків постачання продукції (а.с. 145 - 183 т. 1).
20.01.2022 відповідач подав заяву, в якій просить суд, у разі задоволення позову, зменшити розмір штрафних санкцій на 99% від суми, зазначеної в позові. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що застосовані позивачем штрафні санкції є надмірно великими та такими, що можуть суттєво вплинути на майновий стан відповідача. Правовою підставою поданої заяви указує, серед іншого, статтю 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України (а.с. 193 - 195 т. 1).
У відповіді на відзив, що надійшла від прокурора 11.01.2022 засобом поштового зв'язку, прокурор не погоджується з доводами відповідача та вважає їх безпідставними.
Зокрема, прокурор звертає увагу суду на те, що строк поставки продукції за договором закінчився 30.10.2020, а відповідач, отримавши 07.10.2020 від компанії Coral Energy DMCC повідомлення № CDM-FF/0710/20 про продовження строків постачання продукції, лише 30.11.2020 направив Міністерству оборони України лист № 30/11-20/1 про неможливість поставити продукцію у визначені договором № 286/1/20/62 строки з огляду на відсутність змін до договору внаслідок істотної зміни обставин.
Цим листом відповідач просив продовжити строк поставки продукції до 31.12.2020 з укладенням додаткової угоди до договору. При цьому запевняв, що докази істотної зміни обставин будуть надані ним після отримання висновку торгово-промислової палати.
Прокурор вважає, що відповідач, укладаючи договір, був обізнаний про світову економічну рецесію, яка викликана пандемією COVID-19, оскільки така інформація є загальнодоступною та загальновідомою. Відтак, ТОВ "Фірма "Фідея" як постачальник, що надсилає свою пропозицію Міністерству оборони України, яке визначило вимоги до предмета закупівлі, мало з'ясувати реальні строки поставки продукції контрагентом у зв'язку зі світовими карантинними заходами. Факти, що перешкоджають виконанню зобов'язання й стали відомі боржнику за зобов'язанням у процесі його виконання, не є підставою для розірвання договору, якщо такі факти є загальновідомими.
Тому, прокурор просить врахувати, що обставини, на які посилається відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, не свідчать про відсутність вини ТОВ "Фірма "Фідея".
Щодо висновку Київської торгово-промислової палати № 1703-4/696 від 21.12.2020, наданого відповідачем, прокурор зазначає, що Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладання договорів. При цьому прокурор посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 у справі № 910/10618/20, від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19 та від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19.
За вказаних обставин прокурор вважає неналежним доказом у справі висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/696 від 21.12.2020, наданий відповідачем в обґрунтування відсутності вини ТОВ "Фірма "Фідея" під час виконання договору поставки № 286/1/20/62.
Крім того, на думку прокурора твердження відповідача про відсутність у договорі відповідальності за непоставку товару є безпідставними, оскільки порушення зобов'язання за договором є приводом для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених статтями 230, 231 Господарського кодексу України та пунктом 7.2 договору (а.с. 206 - 215 т. 1).
У запереченнях на відповідь на відзив, поданих до суду 28.01.2022, відповідач наголошує на викладених ним у відзиві доводах щодо відсутності своєї вини та відсутності в договорі відповідальності за непоставку товару (а.с. 224-225 т. 1).
07.02.2022 засобом поштового зв'язку прокурор подав заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Прокурор акцентує увагу суду на тому, що відповідачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, тому просить відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Також прокурор просить під час розгляду справи врахувати положення статті 17 Конституції України, згідно з якою оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних сил України, справою всього народу. Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
Підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.
Зважаючи на викладене, порушення строків виконання умов договору впливає на ефективність обороноздатності держави, а невиконання чи неналежне виконання своїх договірних зобов'язань сторонами, які укладають договори з Міністерством оборони України, спричиняють шкоду державі (а.с. 237 - 240 т. 1).
Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.11.2021, після чого ухвалою суду підготовче засідання відкладалося на 23.12.2021, 20.01.2022, 01.02.2022.
Ухвалою суду від 01.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.02.2022, під час якого всі учасники судового процесу надали свої пояснення, аналогічні за змістом поданим письмовим заявам по суті справи; суд дослідив докази у справі (а.с.245-246 т. 1).
За наслідком судового засідання 15.02.2020 протокольною ухвалою у судовому засіданні була оголошена перерва до 24.02.2022.
23.02.2022 від представника відповідача адвоката Шваба О.В. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із захворюванням на COVID-19, на підтвердження чого ним надані відповідні лабораторні довідки від 17.02.2022. При цьому заявник зазначає, що він є єдиним представником відповідача, обізнаним щодо обставин справи.
24.02.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, про що судом постановлено ухвалу від 11.03.2022.
Ухвалою суду від 15.06.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.07.2022.
20.06.2022 на адресу суду від керівника Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону надійшла заява про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку судом було задоволено ухвалою від 21.06.2022.
У призначене на 19.07.2022 судове засідання представник відповідача не з'явився; перед початком засідання суду електронним засобом зв'язку подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у складі добровольчого формування територіальної громади та виконанням покладених на нього завдань. На підтвердження викладеному представником відповідача надана суду довідка компетентного органу (а.с. 19 - 23 т. 2).
Ухвалою суду від 19.07.2022 розгляд справи відкладено на 23.08.2022.
22.08.2022 від представника відповідача адвоката Шваба О.В. надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи на дату після 15.09.2022, яке обґрунтоване неможливістю особистої присутності та відсутністю на даний час у підприємства-відповідача обізнаних і повноважних представників для продовження розгляду даної справи.
У судове засідання 23.08.2022 представник відповідача у судове засідання не з'явився; про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Протокольною ухвалою від 23.08.2022 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом відмовлено за відсутності доказів на підтвердження поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, за обставин належного його повідомлення про судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, а тому не перешкоджає продовженню судового провадження за його відсутності.
У судовому засіданні 23.08.2022 судом закінчено з'ясування обставин справи з перевіркою їх доказами. У судових дебатах прокурор і представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
За наслідком судового засідання 23.08.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Відповідно до рішення Тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол від 13.08.2020 № 75/422/8, ідентифікатор закупівлі № UA-2020-07-22-007361-b) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (далі - відповідач, постачальник) та Міністерством оборони України (далі - позивач, покупець, замовник) 28.08.2020 був укладений договір №286/1/20/62 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити у 2020 році нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) (лот 4: (09130000-6) авіаційний гас (паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1), а саме: паливо для реактивних двигунів РТ та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації, а замовник - забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки й за цінами, зазначеними у специфікації, а саме: паливо для реактивних двигунів РТ (61-000-6974) та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів (61-000-6972) та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-000-4718); ГСТУ 320.00149943.007-97, ГСТУ 320.00149943.011-99, ДСТУ 4796:2007; строк поставки - з 01.10.2020 по 30.10.2020; загальна кількість - 4680,00 тонн; ціна за одиницю продукції в грн (без ПДВ) - 13491,65 грн; загальна вартість продукції в грн з ПДВ - 75769106,40 грн.
За умовами пункту 2.1 договору якість продукції повинна відповідати вимогам, визначеним фізико-хімічним властивостям ГСТУ 320.00149943.007-97, ГСТУ 320.00149943.011-99, ДСТУ 4796:2007 і підтверджуватись документально в установленому порядку (паспортами, сертифікатами відповідності).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального, Центри забезпечення пальним (далі - одержувачі замовника) згідно з рознарядками Міністерства оборони України, що є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом пунктів 3.1, 3.2 договору його ціна становить 75 769 106,40 грн, у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт у місцях завантаження і транспортні витрати; ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до пункту 4.2 договору постачальник зобов'язаний надати замовнику після поставки продукції комплект наступних документів: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію; акт приймання-передачі (за затвердженою формою); видаткову накладну; повідомлення-підтвердження (Додаток 12.4 до договору), яке оформлюється одержувачем замовника; акт прийому-передачі продукції (Додаток 12.3 до договору).
Продукція постачається на умовах DDP до складу замовника відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених чинними технічними умовами (п. 5.1 договору).
Постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількості, у строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України (п. 5.2 договору).
Договір вважається виконаним за умови постачання 99% продукції (п. 5.5 договору).
За умовами підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором.
Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3 договору.
Зокрема, за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі у випадках, а саме:
при постачанні залізничним транспортом (залізнична станція призначення), документом, що підтверджує поставку товару, є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою про надходження товару;
при постачанні автомобільним транспортом (бази, склади замовника, одержувача) датою постачання товару є дата, що зазначена в акті приймання-передачі товару (графа надходження) (пп. 7.3.2 п. 7.3 договору).
Неустойка (пеня, штраф) за несвоєчасне постачання товару, яка передбачена п. 7.3.2 договору, нараховується за весь період прострочення (пп. 7.3.6 п. 7.3 договору).
За змістом розділу VIII договору "Обставини непереборної сили" сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна) (п. 8.1 договору).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3 договору).
Згідно з пунктом 8.5 договору продовження строку (терміну) виконання зобов'язання (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх зобов'язань за договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Пунктом 8.6 договору визначено, що доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1 договору).
Відповідно до пункту 10.2 договору після закінчення терміну його дії продукція, визначена в пункті 1.1, не підлягає постачанню замовнику та не буде прийнята одержувачем замовника за цим договором. Комплект документів, визначений пунктом 4.2 договору, замовником не приймається та повертається постачальнику без реалізації.
Розділом XII договору сторони погодили додатки до договору, а саме: порядок приймання продукції (12.1); рознарядку до договору (12.2); акт прийому-передачі продукції (12.3); повідомлення-підтвердження (12.4).
За погодженою сторонами рознарядкою (Додаток № 12.3) одержувачами договірної продукції (паливо для реактивних двигунів РТ (61-000-6974) та/або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та/або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 за ГСТУ 320.00149943.007-97, ГСТУ 320.00149943.011-99, ДСТУ 4796:2007) у період з 01 по 30 жовтня 2020 року є;
військова частина НОМЕР_1 (станція призначення Староконстянтинів-2 Південно-Західної залізниці, код станції 337506) щодо отримання 600,00 тонн;
військова частина НОМЕР_2 (доставка - автомобільним транспортом) щодо отримання 300,00 тонн;
військова частина НОМЕР_3 (станція призначення Вінниця Південно-Західної залізниці, код станції 335801) щодо отримання 500,00 тонн;
військова частина НОМЕР_4 (станція призначення Гнівань Південно-Західної залізниці, код станції 335604) щодо отримання 120,00 тонн;
військова частина НОМЕР_5 (доставка - автомобільним транспортом) щодо отримання 300,00 тонн;
військова частина НОМЕР_6 (станція призначення Бориспіль Південно-Західної залізниці, код станції 322604) щодо отримання 400,00 тонн;
військова частина НОМЕР_7 (станція призначення Біла Церква Південно-Західної залізниці, код станції 343808) щодо отримання 500,00 тонн;
військова частина НОМЕР_8 (доставка - автомобільним транспортом) щодо отримання 200,00 тонн;
військова частина НОМЕР_9 (станція призначення Чугуїв Південної залізниці, код станції 430809) щодо отримання 300,00 тонн;
військова частина НОМЕР_10 (станція призначення Полтава-Київська Південної залізниці, код станції 448501) щодо отримання 300,00 тонн;
військова частина НОМЕР_11 (станція призначення Мелітополь Придніпровської залізниці, код станції 476003) щодо отримання 960,00 тонн;
військова частина НОМЕР_12 (доставка - автомобільним транспортом) щодо отримання 200,00 тонн (а.с. 24 т. 1).
Договір та додатки до нього підписані та скріплені печатками сторін.
Шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 20.10.2020 до договору сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 6 Додатка № 12.3, визначивши одержувачем замовника щодо отримання 400,00 тонн продукції з 01 по 30 жовтня 2020 року замість військової частини НОМЕР_6 (станція призначення Бориспіль Південно-Західної залізниці, код станції 322604) - військову частину НОМЕР_13 (Озерне) (станція призначення Житомир Південно-Західної залізниці з подачею на станцію Пряжево для в/ч НОМЕР_14 ) (а.с. 27-28 т. 1).
Усі інші положення договору залишені незмінними.
Протягом листопада - грудня 2020 року відповідач поставив позивачу продукцію - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-003-4718) ДСТУ 4796:2007 в кількості 3857,08 тонн на загальну суму 62 446 048,06 грн, у тому числі:
1) військовій частині НОМЕР_1 (станція призначення Староконстянтинів-2 Південно-Західної залізниці, код станції 337506):
- 07.11.2020 - 275,678 т на суму 4463221,31 грн (із простроченням на 7 днів);
- 10.11.2020 - 343,296 т на суму 5557955,38 грн (із простроченням на 11 днів);
2) військовій частині НОМЕР_2 (доставка - автомобільним транспортом, Броди):
- 02.12.2020 - 51,680 т на суму 836698,16 грн (із простроченням на 32 дня);
3) військовій частині НОМЕР_3 (станція призначення Вінниця Південно-Західної залізниці, код станції 335801):
- 13.11.2020 - 128,097 т на суму 2073887,87 грн (із простроченням на 13 днів);
- 30.11.2020 - 94,596 т на суму 1531507,34 грн (із простроченням на 30 днів);
4) військовій частині НОМЕР_4 (станція призначення Гнівань Південно-Західної залізниці, код станції 335604):
- 19.11.2020 - 126,393 т на суму 2046300,15 грн (із простроченням на 19 днів);
5) військовій частині НОМЕР_5 (доставка - автомобільним транспортом, Н. Калинів):
- 02.12.2020 - 71,09 т на суму 1150945,68 грн (із простроченням на 32 дня);
6) військовій частині НОМЕР_13 (станція призначення Пряжево):
- 23.11.2020 - 319,228 т на суму 5168294,94 грн (із простроченням на 23 дня);
- 07.12.2020 - 63,093 т на суму 10214774,40 грн (із простроченням на 37 днів);
7) військовій частині НОМЕР_7 (станція призначення Біла Церква Південно-Західної залізниці, код станції 343808):
- 19.11.2020 - 218,243 т на суму 3533349,80 грн (із простроченням на 19 днів);
- 24.11.2020 - 189,912 т на суму 3074671,48 грн (із простроченням на 24 дня);
- 03.12.2020 - 112,582 т на суму 1822700,33 грн (із простроченням на 33 дня);
8) військовій частині НОМЕР_8 (доставка - автомобільним транспортом, Умань):
- 20.11.2020 - 94,244 т на суму 1525808,47 грн (із простроченням на 20 днів);
- 21.11.2020 - 23,844 т на суму 386033,88 грн (із простроченням на 21 день);
9) військовій частині НОМЕР_9 (станція призначення Чугуїв Південної залізниці, код станції 430809):
- 19.11.2020 - 318,528 т на суму 5156961,95 грн (із простроченням на 20 днів);
10) військовій частині НОМЕР_10 (станція призначення Полтава-Київська Південної залізниці, код станції 448501):
- 20.11.2020 - 113,233 т на суму 1833240,00 грн (із простроченням на 20 днів);
- 23.11.2020 - 93,871 т на суму 1519769,62 грн (із простроченням на 23 дня);
- 30.11.2020 - 87,482 т на суму 1416331,84 грн (із простроченням на 30 днів);
11) військовій частині НОМЕР_11 (станція призначення Мелітополь Придніпровської залізниці, код станції 476003):
- 02.11.2020 - 341,004 т на суму 5520847,94 грн (із простроченням на 2 дня);
- 04.11.2020 - 562,286 т на суму 9103399,09 грн (із простроченням на 5 днів);
- 09.11.2020 - 56,167 т на суму 909342,61 грн (із простроченням на 9 днів);
12) військовій частині НОМЕР_12 (доставка - автомобільним транспортом, Канатове):
- 20.11.2020 - 101,200 т на суму 1638425,98 грн (із простроченням на 20 днів);
- 30.11.2020 - 71,333 т на суму 1154879,84 грн (із простроченням на 30 днів), що підтверджується актами приймання-передачі майна: № 2/61 від 13.11.2020, № 2/62 від 18.11.2020, № 10 від 09.12.2020, № 331 від 20.11.2020, № 353 від 08.12.2020, № 48 від 25.11.2020, № 1306 від 08.12.2020, № 206 від 02.12.2020, № 215 від 11.12.2020, № 18 від 26.11.2020, № 108 від 08.12.2020, № 104 від 30.11.2020, № 105 від 30.11.2020, № 19 від 26.11.2020, № 388 від 27.11.2020, № 331 від 25.11.2020, № 332 від 26.11.2020, № 344 від 09.12.2020, № 166/63 від 09.11.2020, № 167/63 від 10.11.2020, № 190/64 від 12.11.2020, № 15 від 02.12.2020, № 16 від 09.12.2020 (а.с. 47 - 92 т. 1).
Постачання решти передбаченого договором та Додатком № 12.3 палива в кількості 822,92 т (4680,00 - 3857,08 = 822,92) на суму 13 323 058,34 грн (822,92 х 16189,98 (ціна за 1 т палива з ПДВ) = 13323058,34) відповідачем здійснено не було.
Міністерством оборони України на адресу відповідача були направлені претензії №286/9/8462 від 23.11.2020 та № 286/9/753 від 12.02.2021 щодо сплати штрафних санкцій за прострочення постачання продукції та її недопоставку. Указані претензії відповідачем отримані 09.12.2020 й 14.02.2021 відповідно, але залишені ним без задоволення (а.с. 29 - 37 т. 1)
Викладене й стало підставою виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з виконанням/невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки продукції відповідно до умов договору та наявністю підстав для стягнення з нього штрафних санкцій у сумі 3 090 592,28 грн.
Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Приписами статті 655 цього Кодексу визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка узгоджується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За наявними у справі доказами відповідач не виконав належним чином зобов'язань за договором, а саме: із загальної кількості палива за договором - 4680,0 т поставив позивачу лише 3857,08 т на загальну суму 62 446 048,06 грн із порушенням визначеного договором строку та взагалі не здійснив поставки палива у кількості 822,92 т на суму 13 323 058,34 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями частини першої статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 ГК України).
За приписом частини другої статті 231 Господарського кодексу України, в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Визначені сторонами у підпункті 7.3.2 пункту 7.3 договору пеня та штраф за порушення строків поставки продукції, вимоги щодо стягнення яких є предметом заявленого позову, відповідають як умовам договору, так і законодавчим приписам.
Заявлена до стягнення пеня у загальній сумі 1 819 750,90 грн фактично розрахована позивачем наступним чином:
993721,28 грн - за прострочення постачання продукції загальною вартістю 62446048,06 грн за загальний період з 31.10.2020 по 06.12.2021 окремо за кожним актом приймання-передачі майна, поставка якого відбулася з порушенням строку;
826029,62 грн - за прострочення постачання продукції у кількості 822,92 т загальною вартістю 13 323 058,34 грн за загальний період з 31.10.2020 по 31.12.2020 - дату закінчення строку дії договору, яка (продукція) після припинення договору не поставлена.
Заявлений до стягнення штраф у загальній сумі 1 270 841,38 грн фактично розрахований позивачем наступним чином:
338227,30 грн - від вартості поставленої продукції з порушенням строків одержувачам: ВЧ НОМЕР_2 - 58568,87 грн за 32 дня прострочення поставки за актом № 10 від 09.12.2020 приймання-передачі 51,680 т палива на суму 836698,16 грн; ВЧ НОМЕР_5 - 80566,20 грн за 32 дня прострочення поставки за актом № 1306 від 08.12.2020 приймання-передачі 71,090 т палива на суму 1150945,68 грн; ВЧ НОМЕР_13 - 71503,21 грн за 37 днів прострочення поставки за актом № 215 від 11.12.2020 приймання-передачі 63,093 т палива на суму 1021474,40 грн; ВЧ НОМЕР_7 - 127589,02 грн за 33 дня прострочення поставки за актом № 108 від 08.12.2020 приймання-передачі 112,582 т палива на суму 1822700,33 грн (4831818,57 х 7% = 338227,30);
932614,08 грн - від вартості непоставленої до 30.10.2020 продукції у кількості 822,92 т на суму 13323058,34 грн у межах строку дії договору - до 31.12.2020 (13323058,34 х 7% = 932614,08).
Перевіркою арифметичного розрахунку пені в сумі 1 819 750,90 грн (993721,28 + 826029,62 = 1819750,90) та штрафу в сумі 1 270 841,38 грн (338227,30 + 932614,08 = 1270841,38) порушень не встановлено.
За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом відхиляються з огляду на таке.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування обставин покладається на ту сторону, яка посилається на їх існування.
Згідно з положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За обставинами справи, підтвердженими наявними у справі доказами, встановлений на час підписання договору № 286/1/20/62 від 28.08.2020 кінцевий строк поставки продукції - до 30.10.2020 сторонами упродовж дії договору не було змінено в передбаченому законом порядку. Відповідач не скористався судовим механізмом для захисту своїх інтересів. Тому, договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до його умов.
На час укладення сторонами у цій справі договору в країні вже існували загальновідомі обставини, пов'язані з пандемією COVID-19 й відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, мав усвідомлювати всі ризики виконання/невиконання своїх договірних зобов'язань.
Отже, укладаючи договір, відповідач, знаючи строки поставки продукції, усвідомлюючи власні можливості й ризики щодо виконання договору, добровільно взяв на себе зобов'язання щодо поставки цієї продукції у визначений договором строк, а також усю відповідальність за його порушення у вигляді сплати неустойки.
Заявляючи про звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання з поставки товару за договором, відповідач посилається на настання істотної зміни обставин, які вплинули на можливість виконання ним цих зобов'язань, а саме на порушення компанією Coral Energy DMCC строків виконання зобов'язань за контрактом № CD-FF/310119 щодо поставки відповідачу товару "авіаційне паливо Джет-1", визначеного специфікацією № 27/1, яке сталося внаслідок світової економічної рецесії, викликаної пандемією COVID-19.
Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання визначені статтею 617 Цивільного кодексу України.
Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 617 ЦК України).
Тож обставини, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, не належать до визначених законом підстав звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Як уже зазначалось, процес світової економічної рецесії, викликаної пандемією COVID-19, на час укладення відповідачем договору з позивачем уже тривав і інформація про це була загальнодоступною та загальновідомою. Отримавши 07.10.2020 від компанії Coral Energy DMCC повідомлення № CDM-FF/0710/20 щодо продовження строків постачання товару, відповідач повідомив Міністерство оборони України про такі обставини лише 30.11.2020, тобто вже після спливу кінцевого терміну поставки.
Наданий відповідачем висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/696 від 21.12.2020 про істотну зміну обставин (hardship) не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, що пов'язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Указаний висновок Київської торгово-промислової палати не засвідчує факту настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та про яку зазначено у висновку Київської торгово-промислової палати № 1703-4/696 від 21.12.2020, може бути підставою для зміни або розірвання договору за згодою сторін, що передбачено приписами частини першої статті 652 Цивільного кодексу України, чи то в судовому порядку, але не звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, як про це помилково зазначає відповідач.
Доводи відповідача щодо відсутності в договорі відповідальності за непоставку продукції не відповідають умовам договору, зокрема пункту 7.2 договору та не ґрунтуються на нормах закону - статті 230 Господарського кодексу України, статтях 610, 612 Цивільного кодексу України.
Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання з поставки продукції у встановлений договором строк відповідач суду не надав.
Щодо підстав для зменшення неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених нормативних приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
За відсутності в законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.
При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов'язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов'язку. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов'язання.
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен також брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Розглядаючи заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує, що застосування (неустойки) пені та штрафу сторони передбачили в договорі. Штраф та пеня, що підлягають стягненню з відповідача, не є занадто великими у порівнянні з невиконаним і неналежно виконаним відповідачем зобов'язанням та відповідають правовій природі й призначенню неустойки як засобу стимулювання та забезпечення виконання договірного зобов'язання.
Зокрема, пеня у сумі 993 721,28 грн становить лише 1,6% від суми продукції загальною вартістю 62 446 048,06 грн, поставка якої була прострочена; пеня у сумі 826 029,62 грн - 6,2% від вартості непоставленої до закінчення строку договору продукції на суму 13 323 058,34 грн; штраф у сумі 338 227,30 грн та 932 614,08 грн - 7% від вартості поставленої з порушенням строків продукції на суму 4 831 818,57 грн та 13 323 058,34 грн відповідно.
Відповідачем не надано доказів наявності обставин, які унеможливлюють чи ускладнюють сплату ним штрафних санкцій у заявленій до стягнення сумі.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу.
Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".
Статтею 3 Закону України "Про оборону України" передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.
З урахуванням викладеного, невиконання, порушення строків виконання умов укладеного сторонами договору впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному у його постанові від 09.06.2022 у справі № 910/8425/19 щодо питання можливості зменшення штрафних санкцій за порушення умов договору, допущених контрагентом Міністерства оборони України (п. 53).
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
За таких обставин правові підстави для зменшення неустойки (штрафу та пені), що підлягає стягненню з відповідача, відсутні.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 46358,88 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 3, 13, 20, 74 - 79, 81, 129, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" про стягнення 3090592,28 грн, з яких:1819750,90 грн - пеня, 1270841,38 грн - штраф - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (ідентифікаційний код: 41223117; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 28М) на користь Міністерства оборони України (ідентифікаційний код: 00034022; місцезнаходження: 03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6) пеню в сумі 1819750,90 грн, штраф у сумі 1270841,38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (ідентифікаційний код: 41223117; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 28М) на користь Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (ідентифікаційний код: 38347014; місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, буд. 8-А; рахунок № UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ) судовий збір у сумі 46358,88 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02.09.2022.
Суддя І.І. Колісник