пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 серпня 2022 року Справа № 903/254/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,
представників позивача: Довгун Н.В., Книша С.В.,
представника відповідача: Пасічник Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Волинського національного університету імені Лесі Українки
до відповідача: Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал"
про стягнення 423368грн 84 коп збитків
встановив: Волинський національний університет імені Лесі Українки (позивач) звернувся до суду з позовом до ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал" (відповідача), в якому просить стягнути з відповідача 423368грн 84 коп збитків. Також просить вирішити питання про стягнення усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом спору.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24.12.2020 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) було укладено договір №552-18В про постачання електричної енергії споживачу. Відповідач листом №1228 від 23.10.2021 повідомив позивача про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу №552-18В від 24.12.2020 з 15.11.2021, листом №1241 від 27.10.2021 - про розірвання договору з 18.11.2021. Позивач вважає, що зі сторони Волинського національного університету імені Лесі Українки відсутні будь-які порушення зобов'язань, що давало би право для ДП “Евода Трейд” відмовитися від повного виконання зобов'язань, що виникли на підставі вищевказаного договору та в односторонньому порядку розірвати договір. Норми законодавства, що регулюються питання в сфері електропостачання та договору не надають право для Електропостачальника односторонньої відмови від виконання зобов'язань. В результаті неправомірної поведінки ДП “Евода Трейд” та відмови від постачання електричної енергії, Університетом було понесено матеріальні збитки у вигляді переплати за електричну енергію за листопад та грудень 2021 року в загальному розмірі - 423 368, 84 гривень.
Ухвалою суду від 25.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
10.06.2022р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№01-57/3401/22), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що в діях ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» немає ознак складу господарського правопорушення, які стали причиною понесення Університетом збитків. при цьому відповідач зазначає, що зі змісту Додатку №1 "Комерційна пропозиція", умови Договору не фіксують ціну за одиницю товару на весь період дії Договору, а містять лише попередній тариф на перший розрахунковий місяць та встановлюють механізм визначення ціни за одиницю товару. У зв'язку із ростом закупівельних цін на електричну енергію на ринку, згідно ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та умовами Договору, ДП «ЕВОДА Трейд» КП «Луцькводоканал» зверталося до Університету із листами про необхідність збільшення вартості електричної енергії, які позивачем були залишені без задоволення. ДП «ЕВОДА Трейд» при розірванні Договору діяло у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема ГК України, Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов Договору і завчасно попередило позивача про його розірвання. Неодноразове внесення змін у частині ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10% щоразу, враховуючи попередні зміни, внесені до нього, не суперечить закону, сукупність таких змін може перевищувати 10% від ціни за одиниию товару. Збитки, які поніс позивач, в зв'язку з закупівлею електроенергії у постачальника «останньої надії» за тарифом, який є значно вищий ринкових цін на електричну енергію, спричинені бездіяльністю самого позивача, а не з вини відповідача.
Ухвалою суду від 14.06.2022р. продовжено строк підготовчого провадження до 24.07.2022р.
20.06.2022р. позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх.№01-57/3665/22), в якій заперечив щодо доводів відповідача зазначених у відзиві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що у Договорі № 552-18 В від 24.12.2020 року не міститься жодного положення про те, що розрахунки між Сторонами здійснюється на підставі діючих тарифів (ціни) на дату надання послуг чи виставлення рахунку, тощо. Відповідачем не наведено законних підстав та обгрунтування, що Університет мав в обов'язковому порядку вносити зміни до договору; на момент поступлення пропозицій про внесення змін до договору, такі пропозиції розглядалися у відповідності до положень чинного законодавства та приймалися відповідні рішення. Відповідач не спростував законних та обґрунтованих доводів Університету про заподіяння останньому збитків внаслідок невиконання умов договору - відмови у постачанні електричної енергії.
Ухвалою суду від 05..07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2022.
У судовому засіданні 25.07.2022 відпровідно до ч.2, 3 ст. 216 була оголошена перерва до 23.08.2022.
У судовому засіданні 23.08.2022 представники позивача позовні вимоги підтримали, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у позові повністю.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
24 грудня 2020 року між Волинським національним університетом імені Лесі Українки (Споживач) та ДП «Евода Трейд» (Постачальник) було укладено договір №552-18В про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір) з додатками до нього.
Договір було укладено в порядку Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач став переможцем торгів, внаслідок чого позивач уклав Договір.
Згідно п. 1.2. Договору передбачено, що умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1340000кВт/год. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування видатків Споживача на ці цілі (п.2.5, 2.6).
Строк (термін) поставки товару: з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.3.1).
Споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ та положень Договору (п.3.3).
Згідно п. 3.4. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній (тендерній) пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору, ціна Договору становить 2169192грн.
Ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція". Після прийняття Споживачем комерційних пропозицій Постачальника, внесення змін до них можливе лише за згодою сторін в порядку, встановленому чинним законодавством (п.5.2).
У "Комерційній пропозиції", що є Додатком № 1 до Договору Постачальник запропонував ціну (тариф) електричної енергії на рівні 1,6188 з ПДВ (1,349грн без ПДВ). Також, вказана комерційна пропозиція містить усю необхідну інформацію, що була визначена п. 5.2. Договору, в т.ч. і щодо способу визначення ціни (тарифу) електричної енергії, для того, щоб Споживач розумів як формується ціна за одиницю електроенергії.
У п. 5.5. Договору Сторони погодили, що ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватися у випадках передбачених ст 41 Законом України «Про публічні закупівлі».
Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена Договором (п.5.6).
У випадку несвоєчасного виставлення Постачальником Акту приймання-передачі на оплату, або наявності у ньому розбіжностей між підписаними Сторонами Актом приймання-передачі електричної енергії, Споживач має право повернути такий Акт приймання-передачі без плати, при цьому відповідальність згідно п.9.5 Договору до Споживача не застосовується (п.5.13).
Згідно п.7.2 Договору Постачальник зобов'язується, зокрема, відшкодувати збитки, понесені Споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором.
Пунктам 13.4 Договору встановлено, що Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо: 1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з Договором, за умови, що Постачальник здійснює попередження Споживачу про можливе розірвання Договору; 2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п.13.1).
Договір та додатки до нього підписані сторонами та завірені печатками без зауважень.
За період дії Договору між сторонами було укладено додаткові угоди, зокрема: №1 від 28.01.2021, №2 від 16.03.2021, №3 від 10.09.2021, №4 від 15.09.2021 та №5 від 20.09.2021, якими змінювалися ціни за одиницю товару:
- у період із 01.01.2021 по 31.01.2021 на рівні 1,349 грн. без ПДВ за 1 кВт;
- у період із 01.02.2021 по 31.07.2021 нарівні 1,48384 грн. без ПДВ за 1 кВт;
- у період із 01.08.2021 по 10.08.2021 на рівні 1,631660 грн. без ПДВ за 1кВт;
- у період із 11.08.2021 по 20.08.2021 на рівні 1,794160 грн. без ПДВ за 1кВт;
- у період із 21.08.2021 по 18.11.2021 нарівні 1,973330 грн. без ПДВ за 1кВт.
12 жовтня 2021 року на адресу Університету від ДП «Евода Трейд» надійшли Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровка № 31/9/1 за вересень 2021 року.
У зв'язку із тим, що ціна за електроенергію у виставлених рахунках та акті не відповідала умовам Договору, 20.10.2021 Університетом було їх повернуто та висловлено пропозицію повторно скласти Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року і виставити рахунки у відповідності до умов Договору № 552-18В від 24.12.2020 та додаткових угод до нього.
23 жовтня 2021 року ДП «Евода Трейд» направило лист №1228 Університету, в якому на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України вказувало про те, що Волинський національний університет імені Лесі Українки відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання (оплатити вищевказаний виставлений рахунок № 31/9/1) та повідомляло про розірвання договору з Університетом із 15 листопада 2021 року.
Також, 23 жовтня 2021 року листом № 1227 ДП «Евода Трейд» повідомило ПрАТ «Волиньобленерго», ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» про припинення дії Договору із Університетом з 15 листопада 2021 року.
27 жовтня 2021 року ДП «Евода Трейд» повторно надало Університету Акт прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровку № 31/9/1 за вересень 2021 року.
Позивач стверджує, що у його діях не було та немає порушення умов Договору, про які зазначалося у листі ДП «Евода Трейд» № 1228 від 23.10.2021 про дострокове розірвання договору із 15.11.2021. Проте, того ж 27 жовтня 2021 року ДП «Евода Трейд» надіслала Університету ще один лист № 1241, в якому на підставі ч. 6 ст. 193 ГК України вказувало про те, що Волинський національний університет імені Лесі Українки нібито відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання та повідомляло про розірвання договору з Університетом уже із 18 листопада 2021 року.
Різниця між двома листами ДП «Евода Трейд» № 1228 від 23.10.21 та № 1241 від 27.10.21 полягає виключно у запланованій даті розірвання договору - 15.11.2021 та 18.11.2021.
27.10.2021 року надаючи позивачу Акт та рахунок на оплату електроенергії за вересень 2021 року, того ж числа ДП «Евода Трейд» вказує про невиконання зі сторони Університету зобов'язань по оплаті електроенергії за вересень 2021 року, що є безпідставним та неправомірним.
03.11.2021 Університетом було проведено оплату за поставлену електроенергію за вересень 2021 року, що стверджується платіжними дорученнями № 578 та № 1341 від 02.11.2021 року.
Вважаючи повідомлення відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку неправомірним, 11.2021року Університет звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 15.11.2021 по справі № 903/927/21 було заборонено ПрАТ «Волиньобленерго» переводити Волинський національний університет імені Лесі Українки на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом внесення змін до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії», а також інші дії, що можуть призвести до переведення Волинського національного університету імені Лесі Українки на постачальника «останньої надії».
Позивач зазначає, що 16.11.2021 року Університет пред'явив ухвалу до виконання ПрАТ «Волиньобленерго», однак ПрАТ «Волиньобленерго» не виконало вимоги ухвали Господарського суду Волинської області від 15.11.2021 року та перевело Університет на постачальника останньої надії з 18.11.2021.
Таким чином, відбулося порушення прав та інтересів Волинського національного університету імені Лесі Українки на отримання (постачання) електричної енергії від ДП «Евода Трейд» у порядку, визначеному договором №552-18В від 24.12.2020 з 18 листопада 2021 року.
У зв'язку із тим, що відповідач припинив постачання електричної енергії Університету, згідно Закону України "Про публічні закупівлі" позивач змушений був розпочати процедуру закупівлі електроенергії та 29.11.2021 розмістив на сайті Прозорро відповідне оголошення.
29.11.2021 було оприлюднено намір укласти договір з ТОВ «Волиньелектрозбут» із ціною 4,80 грн. з ПДВ, яка була сформована на цю дату.
06.12.2021 між Волинським національним університетом імені Лесі Українки та ТОВ «Волиньелектрозбут» було укладено Договір №484-18В-23-21/554 про постачання/закупівлю електричної енергії. Згідно умов даного Договору ціна за одиницю товару становила - 4.80 грн. з ПДВ.
Позивач вважає, що дії ДП «Евода Трейд» щодо односторонньої відмови від виконання взятих на себе зобов'язань є неправомірними та заподіяли Університету збитки. Відповідно до ст 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти.
Зобов'язання між сторонами по справі виникли на підставі укладеного Договору № №552-18В від 24.12.2020 року, згідно яких Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Об'єктів Споживача, а Споживач оплачує вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (п. 2.1).
27 жовтня 2021 року ДП «Евода Трейд» направило лист № 1241 Університету, в якому вказувало про те, що ним було виставлено рахунки та акти на оплату електроенергії за вересень 2021 року та додаткові угоди на зміну ціни вартості за одиницю товару, а Університет повернув їх без підписання. На підставі ч. 1, 2, 6 ст. 193, ч.2 ст. 188 ГК України, п. 3.2.15 ПРРЕЕ та з мотивів відмови Університетом виконувати взяті на себе зобов'язання, ДП «Евода Трейд» повідомило про розірвання договору з 18.11.2021 року із ініціативи Постачальника, тим самим в односторонньому порядку відмовилося від виконання взятих на себе зобов'язань по постачанню електроенергії Університету із 18.11.2021 року.
Щодо факту повернення виставлених 12.10.2021 року Акту прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, рахунок № 31/9/1 за вересень 2021 року та рахунок-розшифровку N° 31/9/1 за вересень 2021 року.
Відповідно до укладеного між сторонами договору № 552-18В від 24.12.20 року та додаткових угод до нього ціна за 1 кВт електричної енергії станом на вересень 2021 року становила на рівні 2,36799 грн. з ПДВ ( 1,97333 грн. без ПДВ).
Як вбачається із Акту прийняття-передачі товарної продукції № 31/9/1 за вересень 2021 року, що був наданий позивачу 12.10.2021 року, ціна за тариф визначена на рівні 2,608330 грн. без ПДВ, що не відповідає положенням Договору № 552-18 В від 24.12.2020 року з подальшими змінами.
Відповідачем не надано суду додаткової угоди до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару (електроенергії) у розмірі 2,608330 грн. без ПДВ.
Відповідно п.5.6 Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим Договором.
У зв'язку із тим, що ні станом на 30.09.2021 року, ні станом на дату пред'явлених рахунків, не було укладено жодних додаткових угод в частині зміни ціни за одиницю товару (поставленої електроенергії), в порядку п. 5.13 Договору Волинський національний університет імені Лесі Українки повернув ці документи без підписання та надав відповідне обгрунтування, що підтверджується листом №03-28/03/3116 від 20.10.21 року.
27.10.2021 ДП «Евода Трейд» врахувало зазначений лист та виставило позивачу нові рахунки та Акт на оплату електроенергії за вересень 2021 року, що відповідав умовам Договору.
Як вже зазначалося вище, вказаний рахунок був оплачений позивачем 03.11.2021 року, що було встановлено судом.
Отже, зазначеними обставинами та доказами підтверджується відсутність порушених обов'язків Університетом перед відповідачем по оплаті поставленої електроенергії за вересень 2021 року станом на 27 жовтня 2021 року (на дату повідомлення про розірвання договору), оскільки такі рахунки були виставлені ДП «Евода Трейд» цього ж самого числа.
Щодо факту відмови у підписанні додаткових угод щодо внесення змін до Договору в порядку ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» судом враховано наступне.
11 жовтня 2021 року ДП «Евода Трейд» звернулося до позивача із листом № 1167 щодо зміни ціни за електроенергію з 01.09.2021. Відповідач пропонував укласти додаткові угоди на предмет зміни ціни товару в сторону збільшення 10 % з 01 вересня 2021 року, в загальній сумі на 30%.
У вересні 2021 року між сторонами було укладено додаткові угоди на предмет збільшення ціни за одиницю товару на 10 %, і в порядку ст. 631 ЦК України, остаточний змінений тариф на рівні 2,368 грн. за 1 кВт почав діяти з 21.08.2021.
Що стосується пропозиції від 11.10.2021 про оформлення зміни ціни товару шляхом укладення нових додаткових угод, то Університет повідомляв про неможливість внесення змін у Договір №552-18В від 24.12.2020 року (в частині зміни ціни за одиницю Товару), так як за даними об'єднаних енергетичних систем України не вбачалося збільшення середньозваженої ціни електричної енергії за вересень на 30%, тобто, на той рівень, що пропонувався для змін згідно пропозиції від 11.10.2021 року за № 1167.
Факт закупівлі електроенергії за вищими цінами з тих чи інших причин не є підставою для збільшення ціни за одиницю Товару.
У п. 5.5. Договору Університет і ДП «Евода Трейд» обумовили, що ціна Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлю.
Статтею 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено заборону вносити зміни в договір, що укладений в порядку цього Закону, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 41. При цьому, Законом не передбачено обов'язку внесення таких змін.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якіцо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Тобто, як умовами договору, так чинним законодавством передбачено право на внесення змін в Договір, а не обов'язок, і у випадку не досягнення згоди, заінтересована особа має право передати спірна вирішення суду, а не дає право одностороннього розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, ні умовами Договору, ні чинним законодавством не передбачено право Постачальника на одностороннє розірвання договору постачання електричної енергії.
Крім того, у відповідності до пункт 3.2.2 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила) зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.
Згідно п. 6 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
У листі про розірвання договору відповідач послався на п. 6 ст. 193 ГК України, при цьому не зазначив, яке невиконання обов'язків Університетом позбавляє його можливості виконувати умови договору по постачанню електричної енергії.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 188 ГК України - не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
На даний час укладений між сторонами договір №552-18В від 21.12.2020 в судовому порядку недійсним не визнавався, ДП «Евода Трейд» не зверталося до суду про дострокове розірвання такого Договору, а тому Договір був дійсний та обов'язковий до виконання сторонами до 31.12.2021 (строк дії договору). Однак, ДП «Евода Трейд» з 18.11.2021 року в односторонньому порядку відмовилося від його виконання повністю, про що свідчить лист від 27 жовтня 2021 року.
Пунктам 13.4 Договору встановлено, що Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках, якщо: 1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно зщ Договором, за умови, що Постачальник здійснює попередження Споживачу про можливе розірвання Договору; 2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.
Судом не встановлено та відповідачем не зазначено і не надано доказів порушення позивачем своїх зобов'язань за укладеним із ДП "Евода Трейд" договору.
Водночас, на підставі неправомірного повідомлення ДП «Евода Трейд» про припинення постачання електричної енергії Університету, ПрАТ «Волиньобленерго» перевело Університет на постачальника останньої надії з 18.11.2021 року.
Факт переведення Волинського національного університету імені Лесі Українки на постачальника останньої надії (ПОН) - ДПЗД «Укрінтеренерго» підтверджується виставленим Актом № 015990 від 30.11.2021 за електричну енергію за листопад 2021 року за обсяг поставленої електроенергії - 39 020 кВт. ціною 4,78665 грн. без ПДВ (5,74398 з ПДВ), коли у ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» становила 2, 368 грн. з ПДВ.
У зв'язку із тим, що постачання електричної енергії постачальником останньої надії обмежене строками та здійснюється за цінами більшими, ніж ринкові, Університет 06.12.2021 змушений був укласти договір з ТОВ «Волиньелектрозбут» на постачання електричної енергії по ринкових цінах на грудень 2021 року за ціною 4 грн. без ПДВ (4,80 грн. з ПДВ).
Статтями 15 та 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів на підставі ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.
Стаття 623 ЦК України конкретизує положення по відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобов'язання. Так, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов'язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно п 5 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» Споживач має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електричної енергії.
Таким чином, в результаті неправомірної поведінки ДП «Евода Трейд» та відмови від постачання електричної енергії згідно договору № 552-1813 від 24.12.2020, Університет поніс збитки на оплату електричної енергії за завищеними цінами, ніж тими, що передбачено укладеним між сторонами договором № 552-1813 від 24.12.2020 року.
15 грудня 2021 року Університет оплатив постачальнику останньої надії - ДПЗД «Укрінтеренерго» вартість поставленої електричної енергії за листопад 2021 року у сумі 224130,10 грн. за 39 020 кВт використаної електроенергії. За вказану кількість використаної електроенергії Університет сплатив би ДП «Евода Трейд» - 92 399, 36 грн. (39020 кВт х 2,368 грн.= 92 399, 36 грн.). Тобто, різниця у сумі між сплаченої електричною енергією ПОН і тією, що могла би бути сплачена відповідачу становить: 224 130,10 грн. - 92 399,36 грн. = 131 730, 74 грн.
Також, 28.12.2021 Університет оплатив новому постачальнику - ТОВ «Волиньелектрозбут», з яким був змушений укласти договір із причин односторонньої відмови відповідача від постачання електричної енергії, вартість поставленої електричної енергії за грудень 2021 року у сумі 575 601,60 грн. за 119917 кВт використаної електроенергії. За вказану кількість використаної електроенергії Університет сплатив би ДП «Евода Трейд» - 283 963,45 грн. (119917 кВт х 2,368 грн = 283 963,45 грн.). Тобто, різниця у сумі між сплаченої електричною енергією ТОВ «Волиньелектрозбут» і тією, що могла би бути сплачена відповідачу становить: 575 601,60грн. - 283 963,45грн. = 291 638,15 грн.
Судом встановлено, що у діях ДП «Евода Трейд» наявні усі ознаки складу господарського правопорушення, що проявилися в розірванні договору в односторонньому порядку та у протиправній односторонній відмові у постачанні електричної енергії Університету, що стало причиною переведення позивача на постачальника "останньої надії" та необхідності закупівлі електричної енергії у нового постачальника на період (до 31.12.2021) за вищими цінами, ніж тими, які були передбачені умовами договору №552-18В від 21.12.2020. Такі неправомірні дії призвели до понесення Університетом збитків у вигляді оплати електричної енергії іншим постачальникам за завищеними цінами, ніж тими, що були обумовлені в укладеному між сторонами договорі.
Отже, згідно розрахунку позивача внаслідок протиправних дій відповідача Університетом було понесено матеріальні збитки у вигляді переплати за електричну енергію за листопад та грудень 2021 року в загальному розмірі: 131 730, 74 грн. + 291 638,15 грн. = 423 368, 84 гривень.
Заперечення та доводи відповідача судом не приймаються до уваги з огляду на таке.
Суд зазначає, що у Договорі № 552-18 В від 24.12.20 року не міститься жодного положення про те, що розрахунки між Сторонами здійснюється на підставі діючих тарифів (ціни) на дату надання послуг чи виставлення рахунку, тощо. Водночас, у пунктах 5.5. та 3.4 Договору вказується про те, що Постачальник немає права вимагати плати, відмінної від тої, що зазначена в тендерній пропозиції та зміна ціни за одиницю товару підлягає зміні виключно в порядку, передбаченому ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Примітка у "Комерційній пропозиції" (Додаток №1) про те, що попередній тариф вказується в рахунку на перший розрахунковий місяць. Подальший тариф, що вказується у рахунку визначається відповідно до п. 2 Додатку 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 552-18 В від 24 12.2020 р. за попередній місяць - жодним чином не свідчить про те, що Договір не містить твердої ціни за одиницю Товару, і у Споживача було наявне зобов'язання по оплаті за спожиту електроенергію за змінними цінами за одиницю Товару.
Зміст Договору не містить понять попередній та подальший тариф, у п. 2 Додатку 2 до Договору не міститься порядку визначення подальшого тарифу. Закону України «Про публічні закупівлі» забороняє змінювати загальну суму договору у випадку збільшення ціни за одиницю товару.
Договором не врегульовано порядок внесення змін до нього, лише вказано, що ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватися у випадках, передбачених ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ( п. 5.5 Договору).
Що стосується ЗУ «Про публічні закупівлі», то ч. 5 ст. 41 цього Закону передбачено заборону внесення змін в частині істотних умов договору після його підписання до виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим законом.
Посилання ДП «Евода Трейд» на п. 13.4 Договору, який визначає, що Постачальник мас право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадках якщо: споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів, є безпідставним, оскільки ДП «Евода Трейд» не вказує, який саме пункт Договору чи яке зобов'язання порушив Університет.
Посилання відповідача на непідписання додаткових угод про зміну ціни за одиницю товару не є порушенням зобов'язань зі сторони позивача, так як ні умовами Договору, ні чинним законодавством, не передбачено обов'язку Споживача приймати пропозицію про зміну умов Договору. Крім того, за період січень 2021-вересень 2021 між сторонами було підписано ряд угод про збільшення ціни електричної енергії.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт неправомірності дій відповідача по односторонній відмові від виконання зобов'язань (одностороннє розірвання договору), і як наслідок - неправомірне надіслання повідомлення ПрАТ «Волиньобленерго» про припинення укладеного між нами Договору. Таким чином, дії ДП «Евода Трейд» призвели до переведення позивача на постачальника "останньої надії" та відповідно сплати останньому вартості електроенергії за завищеними цінами.
Водночас, ДП «Евода Трейд» не зверталося до суду з позовом про внесення змін до договору у судовому порядку.
Враховуючи викладене, позов про стягнення з ДП "Евода Трейд" КП "Луцькводоканал" на користь Волинського національного університету імені Лесі Українки 423 368, 84 грн збитків є підставним та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" (43024, Волинська обл. місто Луцьк, проспект Соборності, буд.25, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Волинського національного університету імені Лесі Українки (43025, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, буд.13, код ЄДРПОУ 02125102) 423368грн 84 коп збитків, а також 4962грн витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 02.09.2022.
Суддя О. Г. Слободян