вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" серпня 2022 р. Cправа № 902/308/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, ідентифікаційний код юридичної особи 41853559
до Управління Cлужби безпеки України у Вінницькій області, 21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 20001473
про стягнення 265 251,03 гривень
за участю представників:
від позивача - Косунець Д.В., у порядку самопредставництва;
від відповідача - Косенко М.С., у порядку самопредставництва
До Господарського суду Вінницької області 10.05.2022 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" до Управління Cлужби безпеки України у Вінницькій області про стягнення 265 251,03 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасного перерахування коштів за спожиту електроенергію за січень, лютий 2022 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 13.05.2022 суд постановив позовну заяву №1.2.13-3992 від 09.05.2022 (вх.№311/22 від 10.05.2022) залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
30.05.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2022 року.
Ухвалою суду від 06.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/308/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30 червня 2022 року об 11:00 год.
21.06.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №53/16/52-1005ві від 17.06.2022 (вх. № 01-34/4968/22 від 21.06.2022) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, просить у задоволенні позову відмовити, розгляд справи здійснити без участі представників відповідача за наявними матеріалами.
28.06.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №1.13-4634 від 24.06.2022 (вх. № 01-34/5223/22 від 28.06.2022).
У судовому засіданні 30.06.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/308/22 на 19.07.2022 року о 14:30, яку занесено до протоколу судового засідання.
15.07.2022 до суду від позивача надійшла заява № 1.13-4871 від 12.07.2022 (вх. № 01-34/5762/22 від 15.07.2022) про зміну підстав позову.
У судовому засіданні 19.07.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення розгляду заяви про зміну підстав позову з метою викладення відповідачем своєї письмової позиції щодо вказаної заяви , оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/308/22 до 27.07.2022 року о 10:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
25.07.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі №1.13-4988 від 19.07.2022 (вх. № 01-34/5989/22 від 25.07.2022).
27.07.2022 представником відповідача у судовому засіданні подано клопотання № б/н від 27.07.2022 про долучення до матеріалів справи довідок щодо обсягу спожитої електричної енергії у січні-лютому 2022 року.
У судовому засіданні 27.07.2022 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду заяви № 1.13-4871 від 12.07.2022 (вх. № 01-34/5762/22 від 15.07.2022) про зміну підстав позову та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням цієї заяви, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 27.07.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/308/22, призначено справу № 902/308/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 23.08.2022.
На визначену судом дату у судове засідання з'явилися представники обох сторін.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у новій редакції позовної заяви з урахуванням заяви про зміну підстав позову та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 23.08.2022 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (далі - позивач) заявлено позов до Управління Cлужби безпеки України у Вінницькій області (далі - відповідач) про стягнення 265 251,03 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 року про постачання електричної енергії споживачу та додатковими угодами до нього в частині оплати за поставлену та спожиту електричну енергію за січень-лютий 2022 року.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та зазначає, що за результатами проведення публічних закупівель між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Управлінням СБУ у Вінницькій області було укладено договір № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 року.
Згідно додаткової угоди № 301/21 від 31.12.2021 до договору № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 між споживачем та постачальником було досягнуто домовленість про поставку електричної енергії обсягом, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено у встановленому порядку.
З урахуванням наявних видатків на 2022 рік та враховуючи загальну суму договору № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Управлінням СБУ у Вінницькій області було укладено додаткову угоду № 9/22 від 27.01.2022 та додаткову угоду № 3/34/22 від 14.02.2022, якими визначено поставку електричної енергії у 2022 році на суму 190 000,00 грн. Незважаючи на відсутність договірних зобов'язань про поставку електричної енергії у більшій кількості та понад домовлену між сторонами її загальну вартість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" добровільно поставило Управлінню у 2022 році електричну енергію у більшій кількості та на суму 455 251,03 грн.
Відповідачем також зазначено, що оскільки додаткова угода № 9/22 від 27.01.2022 та додаткова угода № 3/34/22 від 14.02.2022 передбачали поставку електричної енергії у 2022 році на суму 190 000,00 грн., Управлінням були сплачені вказані кошти у повному обсязі. Інші договори на збільшення суми закупівлі електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" не укладались, згоди на поставку понад норму не надавалось та не погоджувалась вартість за 1 кВт/год.
З урахуванням наведеного відповідач вважає заявлені вимоги необгрунтованими та у задоволенні позову просить відмовити.
Представник позивача у відповіді на відзив зауважує, що відповідач не заперечує щодо постачання електричної енергії згідно актів приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії у січні, лютому 2022 року у кількості та на суму, що зазначені у цих актах та відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018.
25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області було укладено договір № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обсяг закупівлі електричної енергії - 700 000,00 кВт/год.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до цього договору.
Згідно підпункту 5.1.1. договору сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пунктів 5.1 цього розділу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів прийняття - передавання електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (згідно додатку 1 до договору) (пункт 5.2. договору).
Відповідно до пункту 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах прийняття - передавання товарної продукції та рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Положеннями додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії (Комерційна пропозиція) у абзаці 3 пункту 1 сторони передбачили, що якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень уповноважених органів державної влади будуть змінені вказані у даному пункті регульовані ціни (тарифи) і нормативи, або будуть запроваджені нові регульовані ціни (тарифи) і нормативи, які вплинуть на розмір ціни електроенергії, сторони зобов'язані, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" переглянути та змінити ціну електричної енергії за даним договором урахувавши змінені та/або запроваджені нові регульовані ціни (тарифи) і нормативи, вказані в даному пункті Комерційної пропозиції.
Згідно пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника у тому числі у разі його зміни (абз. 3 пункту 5.6. договору).
Пунктом 5.7. договору сторони визначили, що оплата акту прийняття - передавання товарної продукції постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у акті прийняття - передавання товарної продукції, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати акту прийняття - передавання товарної продукції, оформленого споживачем.
Згідно пункту 2 Комерційної пропозиції термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та акту прийняття - передавання товарної продукції не пізніше, ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати платежу. Рахунки за електроенергію та акти прийняття - передавання товарної продукції направляються на електронну адресу споживача, вказану у реквізитах або надсилаються на поштову адресу споживача або особисто.
Пунктом 3 Комерційної пропозиції передбачено строк оплати протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку за спожиту електричну енергію та акту прийняття - передавання товарної продукції 100% вартості фактично спожитого обсягу електричної енергії на розрахунковий період.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами цього договору.
За умовами підпункту 1 пункту 7.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію та інші платежі, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 7 Комерційної пропозиції термін дії договору та умови пролонгації до 31 грудня 2021 року. Протягом грудня 2021 року постачальник та споживач мають право продовжити строк дії договору на тих же самих умовах, відповідно до частини шостої статті 41 Закону, в якій зазначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Згідно пункту 7.1 Комерційної пропозиції цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За умовами укладеної між сторонами додаткової угоди № 301/21 від 31.12.2022 до договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № ВІ-100400 від 25.03.2021 року, предмет Договору Електрична енергія (ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія), для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 31.03.2022 року (пункти 1, 2 додаткової угоди до договору).
Згідно додаткової угоди № 9/22 від 27.01.2022 та додаткової угоди № 3/34/22 від 14.02.2022 до договору сторони визначили суму додаткової угоди у розмірі 190 000,00 грн.
На виконання умов договору, протягом січня, лютого 2022 позивач поставив відповідачу електричну енергію в обсязі фактичного споживання відповідачем.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі отриманих даних від Оператора системи розподілу (АТ "Вінницяобленерго") про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № ВІ-100400 за січень, лютий 2022 року згідно договору № ВІ-100400 від 25.03.2021 року та рахунки на оплату активної електричної енергії № ВІ-100400/0001/2 за січень та лютий 2022 року на суму 198 311,92 грн. та 213 035,79 грн. відповідно.
Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № ВІ-100400 позивач поставив відповідачу електричну енергію у січні 2022 року у кількості 44 339 кВт/год на суму 198 311,92 грн., у лютому 2022 року у кількості 47 631 кВт/год на суму 213 035,79 грн.
Вказані акти та рахунки обопільно підписані та скріплені печатками Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області без заперечень та зауважень.
Обставини, щодо постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у січні 2022 у обсязі 44 339 кВт/год та у лютому 2022 у обсязі 47 637 кВт/год підтверджується наданим представником позивача витягом з реєстрів ОСР щодо обсягів споживання Управління служби безпеки України у Вінницькій області за січень, лютий 2022 року та наданими представником відповідача довідками АТ "Вінницяобленерго" щодо обсягів спожитої електроенергії Управлінням служби безпеки України у Вінницькій області, переданим постачальнику ТОВ "Енера Вінниця" за січень, лютий 2022 року.
Згідно наданих позивачем банківських виписок відповідач здійснив часткову оплату за спожиту електричну енергію сплативши 23.02.2022 - 43 903,22 грн. та 22.04.2022 - 146 096,78 грн.
Як вбачається із розрахунку суми позовних вимог ТОВ "Енера Вінниця" до УСБУ України у Вінницькій області за договором № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 за січень-лютий 2022 р. сальдо станом на 01.01.2022 становить 43 903,22 гривні, згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії у січні 2022 року відповідачем спожито електроенергію у кількості 44 339 кВт/год на суму 198 311,92 грн., у лютому 2022 року у кількості 47 631 кВт/год на суму 213 035,79 грн.
Представником позивача зазначено, що 43 903,22 гривень, які сплачені відповідачем 23.02.2022 зараховано в рахунок заборгованості за попередній період, що обліковувалася наявної станом на 01.01.2022. Представник відповідача не заперечив щодо вказаної обставини.
Таким чином, як зазначено позивачем у позовній заяві споживачем нарахування за спожиту електричну енергію в січні 2022 року оплачено частково у сумі 146 096,68 гривень.
За твердженням позивача, вартість електричної енергії отриманої у січні, лютому 2022 в розмірі 265 251,03 грн. відповідачем не оплачено.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 265 251,03 грн. заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № ВІ-100400 від 25.03.2021 року у розмірі 265 251, 03 гривень за січень, лютий 2022 року, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов зазначеного договору з оплати поставленої електричної енергії.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Абзацем 1 пункту 3.1.5 глави 3.1 розділу ІІІ Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних вебсайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 3.1.7. глави 3.1. розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV Правил).
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 пункту 4.19. розділу IV Правил).
Згідно абзацу 2 пункту 4.24. розділу IV Правил у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Положеннями частини 3 статті 670 ЦК України визначено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за отриману електричну енергію на суму 265 251,03 гривень належним чином не виконав.
Відповідач заперечує проти позову посилаючись на відсутність договірних зобов'язань про поставку електричної енергії у більшому обсязі та понад домовлену між сторонами її загальну вартість.
Розглянувши наведені відповідачем заперечення, суд зазначає, що 25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області було укладено договір № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу, який з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод діяв до 31.03.2022 року.
Доказів укладення договору про постачання електричної енергії із іншим постачальником за спірний період матеріали справи не містять.
Відповідно до пунктів 4.13., 4.14 розділу IV Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією.
У матеріалах справи містяться акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № ВІ-100400 згідно яких позивач поставив відповідачу електричну енергію у січні 2022 року у кількості 44 339 кВт/год на суму 198 311,92 грн., у лютому 2022 року у кількості 47 631 кВт/год на суму 213 035,79 грн та рахунки на оплату активної електричної енергії № ВІ-100400/0001/2 за січень 2022 року на суму 198 311,92 грн. та за лютий 2022 року 213 035,79 грн.
Дослідивши вказані акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та рахунки за січень - лютий 2022 року, судом встановлено, що зазначені документи містять посилання на умови договору № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021, відображають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та її вартість; підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, а тому є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Судом встановлено, що зазначені первинні документи підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою відповідача без застережень та зауважень, що свідчить про те, що відповідач, як споживач погодився на прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та здійснення її оплати у обсягах та на суму зазначену у вказаних актах та рахунках.
Згідно пункту 5.5.5. розділу V Правил за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач електричної енергії зобов'язаний припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що за наявності заборгованості на початок січня 2022 року, а у подальшому на початок лютого 2022 року, відповідач не припинив власне електроспоживання.
Натомість, споживання відповідачем електричної енергії у січні 2022 у обсязі 44 339 кВт/год та у лютому 2022 у обсязі 47 637 кВт/год підтверджується наданим представником позивача витягом з реєстрів ОСР щодо обсягів споживання ї електричної енергії Управлінням служби безпеки України у Вінницькій області за січень, лютий 2022 року та наданими представником відповідача довідками АТ "Вінницяобленерго" щодо обсягів спожитої електроенергії Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області, переданим постачальнику ТОВ "Енера Вінниця" за січень, лютий 2022 року.
Згідно підпунктів 6, 8 пункту 6.2. договору споживач має право звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.
Разом з тим, доказів звернення до позивача з вимогами про надання пояснень щодо отриманих рахунків та/або щодо звіряння розрахункових даних, тощо відповідачем не надано.
За умовами договору, до якого приєднався відповідач, зокрема підпунктів 1, 8 пункту 6.2. договору, споживач взяв на себе зобов'язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; виконувати інші обов'язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.
Пунктом 2.1.7. розділу II Правил передбачено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Доказів щодо подання заяви про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт відповідачем не подано.
З урахуванням викладеного, суд вважає доводи відповідача безпідставними.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно проведено нарахування обсягу та вартості поставленої електричної енергії за спірний період на підставі даних про обсяги спожитої електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (АТ "Вінницяобленерго") за договором про постачання електричної енергії споживачу № ВІ-100400/79-021 від 25.03.2021.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо) матеріали справи не містять, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення несплаченої суми заборгованості за електричну енергію.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 265 251,03 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 18310 від 09.05.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 3 978,77 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 978,77 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 20001473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, ідентифікаційний код юридичної особи 41853559) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 265 251,03 гривень (двісті шістдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня три копійки) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", НОМЕР_1 у ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 41835359.
3. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 20001473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131, ідентифікаційний код юридичної особи 41835359) 3 978,77 гривень (три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень сімдесят сім копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", НОМЕР_2 в ТВБВ №10001/0179 ФВОУ АТ "Ощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 41835359).
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: info@vin.enera.ua; usbu_vin@ssu.gov.ua.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02 вересня 2022 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, 21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131; info@vin.enera.ua;
3 - відповідачу, 21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 27; usbu_vin@ssu.gov.ua.