Постанова від 18.08.2022 по справі 914/2468/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2022 р. Справа №914/2468/20(914/361/22)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів: СКРИПЧУК О.С.

КОРДЮК Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

від позивача: Міла-Поляков Д.П. (адвокат);

від кредитора ДПС у Львівській області: Кісіль Л.Р. (в порядку самопредставництва).

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробничо- сервісний центр у Львівській області» б/н від 27.06.2022 (вх.ЗАГС №01-05/1483/22 від 29.06.2022)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2022, повний текст - 07.06.2022 (суддя Чорній Л.З.)

у справі № 914/2468/20 (914/361/22)

за позовом Державного підприємства

«Виробничо-сервісний центр у Львівській області», м.Львів

до відповідачів: 1) Державної податкової служби України,

м.Київ

2) Державної фіскальної служби України, м.Київ

про визнання незаконним та скасування

рішення ДФС України в особі голови

комісії з реорганізації в частині передачі

ДПС України нежитлових приміщень

позивача, скасування державної

реєстрації права власності ДПС України

у межах справи № 914/2468/20

за заявою Головного управління Державної

податкової служби у Львівській області,

м. Львів

про банкрутство Державного підприємства «Виробничо-

сервісний центр у Львівській області»,

м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В лютому 2022 року Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву до Державної податкової служби України та Державної фіскальної служби України, в якій просило визнати незаконним та скасувати рішення ДФС України в особі голови комісії з реорганізації, яким затверджено розподільчий баланс ДФС України станом на 09.12.2019 в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача в адмінбудівлі за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 35, загальною площею 5754,1 кв.м., що належать ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» на праві власності, скасувати державну реєстрацію права власності ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 36703490 на приміщення адмінбудівлі площею 28521,6 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 35.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у справі №914/2468/20(914/361/22) позов Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до Державної податкової служби України та до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії з реорганізації в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача, скасування державної реєстрації права власності ДПС України залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована положеннями ч.4 ст. 202, п.4. ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив та вимог ухвали суду не виконав, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою Господарського суду Львівської області, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в силу вимог ч.4 ст. 202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України підставою для застосування передбачених вказаними нормами статтей наслідків є не лише неявка позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, а також якщо неподання витребуваних судом доказів або якщо неявка позивача перешкоджає вирішенню спору. Крім того, зазначає, що при зверненні з позовною заявою позивачем подано всі наявні в нього докази, натомість, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вказав яким чином неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню даної справи по суті.

Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань та заяв в порядку статті 207 ГПК України учасниками справи подано не було.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про час і дату розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи.

В судове засідання з'явилися представник ДПС у Львівській області, який є кредитором у справі про банкрутство позивача, а також представник позивача, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2022 позовну заяву Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до Державної податкової служби України та до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення ДФС України в особі голови комісії з реорганізації в частині передачі ДПС України нежитлових приміщень позивача, скасування державної реєстрації права власності ДПС України прийнято до розгляду в межах справи №914/2468/20 про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області», призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.04.2022.

Ухвалами Господарського суду Львівської області від 13.04.2022, від 18.05.2022 підготовче засідання у даній справі відкладалось.

Такими ухвалами також було зобов'язано позивача надати докази в обгрунтування позовних вимог та оригінали додатків долучених до позовної заяви. Проте, жодних заяв від відповідача про сумнівність наданих доказів до позовної заяви не надходило.

При винесенні оскаржуваної ухвали від 01.06.2022 у даній справі місцевий господарський дійшов висновку про залишення позову у даній справі без розгляду, мотивуючи своє рішення тим, що позивач будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, а також не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, керуючись при цьому, нормами ч.4. ст. 202 та п.4. ч.1 ст. 226 ГПК України.

Однак, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що явка позивача в судові засідання судом першої інстанції обов'язковою не визнавалась, в у хвалах про відкладення підготовчого засідання судом першої інстанції не вказано, які саме докази позивачу необхідно надати суду для огляду.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в позовній заяві позивачем зазначено, що розподільчий баланс ДФС України у нього є лише в копії, натомість, оригінали вказаного документу є у відповідачів, оскільки він не був стороною за участю якої такий документ складався.

Відтак, враховуючи долучені до матеріалів справи відповідні докази, неявка позивача в судове засідання без поважних причин та неповідомлення ним про причини неявки, не зумовлює у цьому випадку залишення місцевим господарським судом позову без розгляду на підставі ч. 4 ст.202 та п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у справі №914/2468/20(914/361/22) про залишення позову без розгляду необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду на стадію підготовчого провадження до суду першої інстанції.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не змінив та не ухвалив нового рішення, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат у даному випадку згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 252, 269, 270,271, 275, 280, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у справі №914/2468/20(914/361/22) скасувати.

3. Справу №914/2468/20(914/361/22) направити для продовження розгляду на стадію підготовчого провадження до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25.08.2022.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді О.С. СКРИПЧУК

Г.Т. КОРДЮК