31 серпня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 711/1525/22
Провадження № 22-ц/821/927/22
Категорія: 305010300
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.
за участю секретаря: Ярошенко Б.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державна казначейська служба України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2022 року (ухваленого в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Скляренко В.М., повний текст рішення складено 26 травня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
Короткий зміст позовних вимог
05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Державної казначейської служби Українипро відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що він (позивач ОСОБА_1 ) старший сержант поліції, проходив службу в Кам'янському відділі поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 07 листопада 2015 року по 26 квітня 2019 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Кам'янського відділу поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі № 580/4286/21, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року залишено без змін, вказує позивач, було визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не врахування доплати за службу в нічний час для розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення його виплати на день вибуття у відпустку та на час перебування на лікарняному за період з червня 2016 року до лютого 2019 року; зобов'язано ГУНП в Черкаській області нарахувати та виплатити з відрахуванням обов'язкових податків та зборів ОСОБА_1 648 грн. 27 коп. недонарахованого грошового забезпечення станом на день вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов'язків з урахуванням доплат за службу в нічний час за період з червня 2016 року до лютого 2019 року.
З метою захисту своїх порушених немайнових прав, як вказує ОСОБА_1 , він звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із відповідним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 448 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання йому моральної шкоди, її розміру, а також причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та моральною шкодою, про настання якої вказує позивач.
При цьому місцевий суд зазначає, що сама наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача (ГУНП в Черкаській області) та стягнення на користь позивача недоплачених коштів не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки доведенню підлягає не лише факт порушення прав позивача, але і факт завдання йому моральної шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 15 червня 2022 року, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції постановленим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, просив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2022 року скасувати, та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції не була в достатній мірі врахована протиправна бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області та невиплата позивачеві грошового забезпечення протягом тривалого часу, що призвело до необґрунтованої відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог.
Відзиви на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 11 липня 2022 року, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2022 року - залишити без змін.
18 липня 2022 року до суду апеляційної інстанції від Державної казначейської служби України надійшли письмові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких остання заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2022 року - залишити без змін.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 старший сержант поліції, проходив службу в Кам'янському відділі поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 07.11.2015 року по 26.04.2019 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Кам'янського відділу поліції Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 року у справі № 580/4286/21 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не врахування доплати за службу в нічний час для розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення його виплати на день вибуття у відпустку та на час перебування на лікарняному за період з червня 2016 року до лютого 2019 року; зобов'язано ГУНП в Черкаській області нарахувати та виплатити з відрахуванням обов'язкових податків та зборів ОСОБА_1 648 грн. 27 коп. недонарахованого грошового забезпечення станом на день вибуття у відпустку та під час звільнення від виконання службових обов'язків з урахуванням доплат за службу в нічний час за період з червня 2016 року до лютого 2019 року (а.с. 10-15).
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За загальним правилом, шкода відшкодовується на загальних підставах, що передбачає наявність складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина.
Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст. 1173 та 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).
Як вбачається із наявних матеріалів справи, при ухваленні Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 13 серпня 2021 року у справі № 580/4286/21 визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не врахування доплати за службу в нічний час для розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення його виплати на день вибуття у відпустку та на час перебування на лікарняному за період з червня 2016 року до лютого 2019 року.
Відповідно до частини першої статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частина друга стаття 16 ЦК України).
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції врахував в сукупності всі фактичні обставини цієї справи та дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у розмірі 448 500,00 гривень є нічим не обгрунтованим та недоведеним, тому, враховуючи принцип розумності і справедливості, правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що сама по собі наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача (ГУНП в Черкаській області) та стягнення на користь позивача недоплачених коштів не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки доведенню підлягає не лише факт порушення прав позивача, але і факт завдання йому моральної шкоди, а також причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача та завданою йому шкодою.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги надані ним докази, є неаргументованими, були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судового рішення не впливають, а фактично зводяться до незгоди апелянта із висновком суду.
Вказані посилання спростовуються встановленими вище обставинами справи, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є ідентичними доводам, висловленими позивачем в позовній заяві, яким судом була надана належна правова оцінка.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини даної справи, дав належну оцінку зібраним доказам в їх сукупності, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 258, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
В.Г. Бородійчук
/повний текст постанови суду виготовлений 01 вересня 2022 року/