Рівненський апеляційний суд
02 вересня 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Загородько І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гурника Віктора Олександровича на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 29 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 29 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гурник В. О. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 без належних на те підстав, а тому і протокол складений відносно нього є недопустимим доказом. Стверджує, що працівниками поліції було грубо порушено Інструкцію, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився не на місці зупинки, а у поліцейському відділку, що підтверджується відеозаписом, який долучено до матеріалів справи. Зауважує, що у протоколі відсутні відомості про проведення відеофіксації на місці зупинки транспортного засобу, а тому наявний у справі відеозапис є неналежним та недопустимим доказом. Вказує, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейськими не було надано документів, які підтверджують, що прилад Алкотест 6820 проходив повірку робочого стану, а тому результати огляду ОСОБА_1 не можуть бути належним доказом. Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 порядок
Справа № 568/333/22 Суддя в суді І інстанції - Сільман А.О.
Провадження № 33/4815/595/22 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
проведення огляду та його права.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Судом встановлено, що 19 березня 2022 року о 04 год. 15 хв. у м. Радивилів по вул. Почаївська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest №6820", повірка якого чинна до 11.10.2022 року, було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду становить 1,38 проміле, що підтверджується тестом № 636 від 19.03.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Підстави для визнання результатів приладу недійсними - відсутні.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі пояснення вказав, що керував автомобілем ВАЗ, а перед тим випив алкогольні напої.
Підстав для висновку, що освідчення ОСОБА_1 було здійснено з порушенням законодавчо встановленого порядку не вбачається.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів сторони захисту про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 фактично визнав, що вживав алкогольні напої перед керуванням автомобілем. Крім того, у письмових поясненнях до протоколу зазначив, що визнає порушення та просив суворо не карати.
ОСОБА_1 погодився із результатами огляду, про що свідчить його підпис у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження скаржником цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №439787 від 19.03.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, тестом газоаналізатора "Drager Alcotest № 6820" № 636 від 19.03.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Таким чином, факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 незважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття у суспільстві, вчинив грубе порушення правил дорожнього руху. Він, як водій, повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гурника Віктора Олександровича залишити без задоволення, а постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 29 червня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.