23.08.2022
Справа № 948/341/22>
Провадження № 2/948/160/22
23 серпня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,
секретар судового засідання - Сизоненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка Полтавського району Полтавської області в приміщенні Машівського районного суду Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Машівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, ?
встановив:
З липня 2022 року в провадженні Машівського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Машівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, в якому позивач просить (остаточна редакція позовних вимоги) суд:
- визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Машівка Машівського району Полтавської області, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Полтава Полтавської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 01 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №27 від 01 серпня 2014 року);
- зобов'язати Машівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Полтава Полтавської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане 01 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №27 від 01 серпня 2014 року), зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя України, смт Машівка Машівського району Полтавської області, та видати нове свідоцтво про народження, змінити по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », залишивши ОСОБА_3 прізвище « ОСОБА_5 ».
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 30 відсотків з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст позовних вимог
В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 вказано, що вона з відповідачем з червня 2011 року по лютий 2014 року перебували у близьких стосунках, мешкали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Так, у жовтня 2013 року позивача завагітніла, але з лютого 2014 року вона припинила фактичні шлюбні відносини із відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач народила доньку ОСОБА_6 , яку в послідуючому самостійно зареєструвала в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Відомості про батька дитини були внесені у актовий запис про народження на підстав ч.1 ст.135 СК України. Відповідачем факт свого батьківства не заперечувався, він цікавився життям доньки ОСОБА_6 , піклувався як про свою власну доньку. Сторони періодично проживали разом, намагаючись зберегти сім'ю, але сімейні відносини не склалися. Разом з тим, на запитання про добровільне внесення змін до актового запису про народження доньки, відповідач відмовлявся мотивуючи це не бажанням сплачувати аліменти. У зв'язку з викладеним, позивач заявила позов про визнання батьківства.
Окрім того, збільшуючи позовні вимоги у заяві від 29.07.2022, додаючи вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, позивачем вказано, що оскільки відповідачем визнано позов в частині визнання батьківства, він не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та має щомісячний дохід, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки у розмірі 30 відсотків з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Процесуальні дії у справі
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29 червня 2022 року вказана справа надійшла в провадження судді Шинкарчука Я.А.
05 липня 2022 року судом, згідно положень частини шостої статті 187 ЦПК України, отримана інформація відповідно до якої зареєстроване місце проживання (перебування) у встановленому порядку позивача відповідає територіальній юрисдикції (підсудності) Машівського районного суду Полтавської області.
Ухвалою суду від 06 липня 2022 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
26 липня 2022 року до канцелярії суду від представника позивача - адвоката Бульбах Наталії Миколаївни, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №108312 від 20.06.2022, надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, яке ухвалою суду від 26 липня 2022 року було повернуто заявнику, оскільки не було дотримано приписи частини п'ятої статті 49 ЦПК України.
01 серпня 2022 року представником позивача - адвокатом Бульбах Н.М до канцелярії суду подано заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог, яка на підставі ухвали суду від 02 серпня 2022 року прийнята до розгляду, а підготовче засідання відкладено до 09 серпня 2022 року.
Ухвалою суду від 09 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено слухання справи по суті.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача - адвоката Бульбах Н.М в матеріал справи міститься заява, в якій остання просить проводити розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач також надав до канцелярії суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, а також вказав, що в частині визнання батьківства позов визнає в повному обсязі та в частині стягнення аліментів не заперечує проти стягнення з нього 25 % відсотків з його доходу.
Від третьої особи - Машівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в матеріалах справи мітиться заява про розгляд справи у відсутність їх представника.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що у період з червня 2011 року по лютий 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносин. Шлюб, у встановленому законом порядку у органах РАЦС, сторони не реєстрували.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_6 .
У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00031696234 від 17 липня 2021 року, в актовому записі №27 від 01 серпня 2014 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини - ОСОБА_3 , зареєстрованому у реєстрі за №00119538243 реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області, відомості про батька дитини зазначено відносно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 9 том 1).
Факт батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , відповідачем визнано, про що вбачається із його заяви (а.с. 34-35).
Відповідно до довідки №189 від 04 травня 2022 року, виданої виконавчим комітетом Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , 2014 року народження (а.с. 16 том 1).
Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
За приписами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини першої статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд виходить з наступних висновків.
З приводу вимог про визнання батьківства
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третя статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями122та125цьогоКодексу.
Відповідно до статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Визнання батьківства за рішенням суду регулюється статтею 128 СК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).
Відповідно до частин першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про визнання батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов'язків, зокрема обов'язку з утримання дитини.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства (п. 3).
Керуючись цими правилами, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
За положеннями статті 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами (далі Правила), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства …, зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства)… та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За приписами п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
У справі, що розглядається відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги в частині визнання батьківства визнав, зазначивши про це в заяві (а.с.34-34). Визнання відповідачем позову в цій частині є безумовним, не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з положеннями статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь якій стадії провадження, зазначивши це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 "Про судове рішення в цивільній справі", у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Таким чином у даній справі наявні підстави для прийняття судом визнання позову без з'ясування і дослідження обставин справи у цій частині позовних вимог.
Вказані обставини є необхідними і достатніми для ухвалення судом рішення про визнання відповідача ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо стягнення аліментів на утримання дитини
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно до статей 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 Х11 від 27.02.1991), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
За приписами частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Сімейне право встановлює принцип рівності прав та обов'язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов'язків відповідно до інтересів дітей.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
У пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хант проти України" від 07.12.2006 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Ослон проти Швеції" №2 від 27.11.1992) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 СК України).
За приписами частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) визначається з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183 СК України.
За приписами частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частини друга статті 182 СК України).
Згідно з положеннями статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
В пункті 15, 17 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, визначено, що у відповідності із статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198,199 СК України, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
В даному випадку судом встановлено, що відповідач є батьком дитини та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття. Домовленість між батьками щодо виконання даного обов'язку відсутня, що є підставою для стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
Згідно з вимогами ст.ст. 81, 263, 264 ЦПК України та принципу оцінки доказів (ст.89 ЦПК України) суд перевірив доводи сторін як у підтвердження, так і в заперечення позову та факти, які підлягають встановленню, з метою з'ясування та дослідження матеріального стану, стану здоров'я відповідача, наявність у відповідача інших дітей і непрацездатних членів сім'ї, його спроможності сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірах, визначених у позовній заяві.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 СК України та статті 161 ЦПК України, з огляду на надані сторонами докази та обґрунтованість позивачем запропонованого розміру аліментів, враховуючи розмір встановленого законодавством України прожиткового мінімуму на 2022 рік, який для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить 2618 гривень на місяць (який щороку збільшуються), приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів судом визначено, в тому числі, з огляду на недоведеність позивачем своїх вимог щодо більшого розміру та беручи до уваги визнання відповідачем даного розміру аліментів.
При цьому суд виходить із захисту інтересів перш за все самої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.
Висновок за результатами розгляду справи
Суд дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Так, на підставі вищевикладеного, проаналізувавши всі наявні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи визнання відповідачем факту батьківства, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси відповідача та інших осіб, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання відповідача батьком дитини - ОСОБА_1 , та внесення відповідних змін до актового запису про народження.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, та приходить до висновку про можливість стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідача на користь позивача у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тим самим задовольняє позов частково, оскільки позивачем не надано належних доказів на обґрунтування саме розміру позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
Питання про розподіл судових витрат вирішується згідно з вимогами статті 141 ЦПК України.
Так, згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 гривень за звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання батьківства, а також з відповідача в дохід держави - судовий збір у розмірі 992,40 гривень за частину вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач звільнена.
Крім того, у заяві адвоката Бульбах Н.М. від 23 серпня 2022 року зазначено про те, що її довірителька виявила бажання скористатися своїм правом на відшкодування понесених у зв'язку із розглядом даної справи витрат. У зв'язку з чим, у відповідності до частини восьмої статі 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі позивачем будуть подані до суду докази понесених нею витрат у зв'язку із розглядом справи та клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Інших заяв про компенсацію судових витрат у даній справі до суду не надходили.
Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280, 395 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Машівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Полтава Полтавської області, актовий запис №27 від 01 серпня 2014 року, зареєстрований у реєстрі за №00119538243 реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області.
Внести до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Полтава Полтавської області (актовий запис №27 від 01 серпня 2014 року, зареєстрований у реєстрі за №00119538243 реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області) наступні зміни: в графі «батько» записати « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України» замість « ОСОБА_8 »; в графі «мати» залишити без змін - « ОСОБА_1 , громадянка України»; в графі «прізвище» залишити без змін - « ОСОБА_5 »; в графі «по батькові» залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової ставки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Машівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), місцезнаходження за адресою: вул.Незалежності, 111 смт Машівка Полтавського району Полтавської області.
Повне рішення складено 01 вересня 2022 року
Суддя - Я.А. Шинкарчук