Справа № 509/2919/22
31 серпня 2022 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович розглянувши матеріали, які надійшли від Ради адвокатів Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 212-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОД № 000010 від 07.07.2022 року, складеного заступником голови Ради адвокатів Одеської області Козловим О.О., 19.04.2022 року керівник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Нива» ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: своєчасно не надав відповіді на адвокатський запит, поданий адвокатом Михайловим О.М. в інтересах клієнта ОСОБА_2 . Адвокатський запит вих. б/н від 17.03.2022 року було надіслано до СТОВ «Нива», отримано адресатом 11.04.2022 року, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення. Інформацію у відповідь на адвокатський запит необхідно було надати не пізніше 18.04.2022 року, що зроблено не було, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОД № 000011 від 07.07.2022 року, складеного заступником голови Ради адвокатів Одеської області Козловим О.О., 19.04.2022 року керівник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Нива» ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: своєчасно не надав відповіді на адвокатський запит, поданий адвокатом Михайловим О.М. в інтересах клієнта ОСОБА_2 та її малолітніх дітей. Адвокатський запит вих. б/н від 17.03.2022 року було надіслано до СТОВ «Нива», отримано адресатом 11.04.2022 року, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення. Інформацію у відповідь на адвокатський запит необхідно було надати не пізніше 18.04.2022 року, що зроблено не було, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП справи об'єднані в одне провадження постановою від 31.08.2022 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, 25.08.2022 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності подано до канцелярії суду пояснення відносно двох протоколів. Відповідно до наданих письмових пояснень ОСОБА_1 з обставинами та висновками у протоколах не згоден, вважає їх такими що не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству України, оскільки адвокат 17.03.2022 року направив одночасно декілька запитів на електронну пошту та в паперовому вигляді, про що він приховав інформацію. 29.03.2022 року на електронну адресу адвоката було направлено відповідь на вказані запити (скріншоти додані до пояснень). Також в поясненнях зазначає, що незрозуміло було взагалі яку інформацію запитує адвокат, не вказано конкретна необхідна інформація щодо осіб, а тому і відповіді могли бути некоректними. Щодо інформації про гр. ОСОБА_3 та стосовно його прийняття на роботу інформація була надана в повному обсязі, також з трудової книжки слідує що його було звільнено, що було вказано, в той час особа не сплачувала єдиного внеску, такого не було передбачено законодавством - про що адвокату повинно було бути відомо. Також вказав що гр. ОСОБА_4 , яка була клієнтом адвоката, взагалі не була стороною по справі № 509/4130/21 на яку він посилався (надав копію ухвали суду по даній справі), а тому запит було подано з порушенням законодавства. Також вказав, що запит адвоката надійшов пізніше саме поштою, але він уже раніше надавав відповідь на один і той же запит саме відправленням на електронну пошту.
Оскільки ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнавши причини його неявки в судове засідання неповажними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «По адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, що визначено ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом, як це визначено ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Так, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_5 в інтересах клієнта ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та її малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за вих. б/н від 17.03.2022 року було надіслано до СТОВ «Нива» засобами поштового зв'язку адвокатські запити з проханням надати інформацію необхідної для надання правової допомоги - формування правової позиції, підготовкою розгляду справи в суді.
Як вбачається з наданих доказів, і це не заперечується ОСОБА_1 , адвокатські запити отримано адресатом 11.04.2022 року засобами поштового зв'язку.
Разом з тим, наявні в адміністративних матеріалах документи свідчать про те, що відповіді на адвокатські запити направлених на адресу вказану у запиті до 18.04.2022 року не було.
ОСОБА_1 при цьому зазначає, що на електронну пошту прийшов один з запитів, на такий запит він і відправив електронною поштою 28.03.2022 року відповідь. В паперовому вигляді він дійсно не направляв жодних відповідей, про що сам вказав у письмових поясненнях. Проте ще раз наголосив що запити були одного й того ж змісту.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обов'язковому з'ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобов'язаний з'ясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
Судом враховується, що при розгляді питання про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно забезпечити оптимальний баланс між дотриманням прав і свобод особи, яка притягується до відповідальності, та загальним (публічним) інтересом, який передбачає ефективний захист особистості, суспільства і держави від адміністративних правопорушень.
Таким чином, на думку суду, будь-яке адміністративне правопорушення та санкції за його скоєння повинні бути чітко визначені в законі таким чином, щоб виходячи з його тексту - у випадку необхідності за допомогою тлумачення, що надано судам, - кожен міг передбачити адміністративно - правові наслідки своїх дій або бездіяльності.
В противному випадку може мати місце суперечна правозастосовна практика, яка послаблює гарантії державного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян від свавільного адміністративного примусу.
Беручи до уваги пояснення, докази наявні в справі про адміністративне правопорушення приходжу до висновку, що дії керівника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Нива» ОСОБА_1 повною мірою не відповідають положеннями ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки з огляду на дату отримання адвокатського запиту, останнім терміном надання відповіді на нього було 18.04.2022 року, та він дійсно своєчасно не надав інформацію у відповідь на запити адвоката Михайлова О.М. в письмовому вигляді, а тому суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
При цьому, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 в письмових поясненнях, що відповідь на аналогічний за змістом адвокатський запит було надіслано на електронну пошту адвоката.
Посилання на те, що адвокат повинен був розуміти чи сплачувала особа податок, чи діяло в той час відповідне законодавство, чи були його поставлені запитання в запиті коректними суд не приймає до уваги, адже це є суб'єктивними та оціночними судженнями особи. Також, заперечення стосовно того, що гр. ОСОБА_4 , яка була клієнтом адвоката, взагалі не була стороною по справі № 509/4130/21 суд також не приймає до уваги, адже саме з метою встановлення необхідних даних адвокат і звертався до керівника з запитом. Адвокат Михайлов О.М. просив надати готову інформацію, а саме факти, а не наприклад консультацію, певні роз'яснення чинного законодавства або окремих його норм чи отримання будь-яких довідок.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладанні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд зазначає, що особа яка притягається до відповідальності, є особою з інвалідністю 3 групи,
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, виявивши причини та умови, що сприяли вчиненню даного адміністративного правопорушення, проаналізувавши всі фактичні дані, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та обмежитись усним зауваженням у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 212-3, 247, 251 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосивши ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя Є. М. Панасенко