Справа № 521/9809/22
Провадження № 3/521/7086/22
04 серпня 2022 року місто Одеса
Cуддя Малиновського районного суду м. Одеси Мирончук Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , від 03.06.2010 року, адреса проживання згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП,
26.06.2022 року о 05 год. 48 хв., в місті Одесі, на перехресті вул. Івана та Юрія Лип/Маршала Малиновського, водій, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JAC HFC1020K, номерний знак НОМЕР_2 , здійснив проїзд на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим змусив водія службового автомобіля Skoda Rapid, р. н. НОМЕР_3 , різко загальмувати та змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, створивши аварійну ситуацію, чим порушив вимоги п. 8.7.3. е) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП.
За даним фактом співробітниками УПП в Одеській області ДПП відносно водія складено протокол серії ААД № 092471, від 26.06.2022 року, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до суду надав заяву про закриття провадження.
Так, на думку водія, в діях поліцейських вбачається необ'єктивність та зацікавленість у визначенні обставин, на які вони посилаються як на склад адміністративного правопорушення.
Як вказав ОСОБА_1 , розмір перехрестя та оглядовість перехрестя з будь-якої сторони для водія автомобіля дає змогу належним чином зреагувати на наближення до перехрестя іншого автомобіля, а саме - поліцейські бачили як його автомобіль виїхав на перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофору та збільшили швидкість, щоб наздогнати його за перехрестям, що свідчить про те, що жодних підстав для застосування екстреного гальмування не вбачається, що свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення.
Також, водій вказав, що поліцейський автомобіль не мав необхідності у застосуванні екстреного гальмування, оскільки ширина проїзної частини та кількість смуг у напрямку для руху обох транспортних засобів дозволяла паралельний рух для обох автомобілів, оскільки службовий автомобіль рухався у праві смузі, а його автомобіль здійснював лівий поворот з крайнього лівого положення у крайнє ліве положення, відповідно до вимог дорожніх знаків.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази його винуватості, зокрема відеозаписи, відсутні його пояснення, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника за скоєне правопорушення, суддя приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, його наслідки.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною - 17.07.1997, дата набрання чинності для України - 11.09.1997) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - згідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення визнаються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 092471, від 26.06.2022 року, в графі «до протоколу додаються» вказано Запис ПВР 471816, 474925, 471361, корінець з т.ц. ДТ 170629 (а. с. 1).
Проте, жодних із зазначених доказів, матеріали справи не містять.
Згідно із ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коли яких визначається законом.
Проаналізувавши докази в їх сукупності та, надавши їм оцінку, суддя прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини останнього, а сам протокол про адміністративне правопорушення складений без додержання вимог ст. ст. 251, 256 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КупАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9 - 11, 121, 221, 247, 251, 256 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , від 03.06.2010 року, адреса проживання згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП , у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.В. Мирончук