Справа № 947/5422/22
Провадження № 2-а/947/90/22
02.09.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Ратовської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
17.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора старшого лейтенанта Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України щодо оскарження постанови серії ЕАО 5280948, якою його - ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а провадження по справі закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО 5280948 від 02 лютого 2022 року, яка складена інспектором старший лейтенант 2 бат. роти №3 Черкашином Олександром Юрійовичем Одеського УПП в Одеській області ДПП України, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Позивач вказує, що постанові зазначено, що 02.02.2022 року о 16 годині 55 хвилин в м. Одеса він, нібито керуючи транспортним засобом марки «Мazdа 6», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Балківській, буд. 68, в м. Одесі, рухався з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є необґрунтованою, незаконною і складеною з численними грубими порушеннями положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режиму.
Так, позивач зазначає, що 02 лютого 2022 року він дійсно керував автомобілем марки «Мazdа 6», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Балківській, буд. 68, однак він рухався в денну пору доби, а не в темну, при цьому, надав роздруківку з офіційного сайту Sinoptik.ua, DATEANDTIME.INFO, pogoda.meta.ua, де зазначено, що захід сонця 02.02.2022 року в м. Одеса о 17 год. 04 хв., а зупинили його приблизно о 16 год. 55 хв., постанову винесено о 17 год. 25 хв.
Також позивач вказує, що перед початком руху, виїжджаючи з автомийки, він пройшов навколо машини перевіривши чи працюють у нього усі габарити, після перевірки все працювало і освітлення номерного знаку в тому числі.
Позивач вважає, що постанову було складено з порушенням вимог КУпАП, так як вона була складена у автомобілі поліції без присутності водія, тобто його, та постанова не містить інформації щодо порядку її оскарження.
Крім того, як стверджує позивач, після зупинки його працівниками патрульної поліції, інспектор патрульної поліції вказав, що причиною його зупинки є те, що він рухався з неосвітленим номерним знаком у темну пори доби, однак він рухався в денну пори доби, після цього інспектор попросив пред'явити водійське посвідчення, а отримавши його водійське посвідчення, попросив вийти з машини і пройти тест на алкогольне сп'яніння.
Позивач зазначає, що після того як він пройшов тест, інспектор переконався, що він не вживав спиртних напоїв, однак інспектор вважав, що він перебуває під дією наркотичних засобів в наркотичному сп'янінні, запропонував проїхати з ним для медичного дослідження в медичному закладі, та, після проходження у медичному закладі дослідження на предмет перебування його в наркотичному сп'янінні, йому було повідомлено про складену відносно нього постанову серії ЕАО №5280948 за ч.6 ст. 121 КУпАП, яка йому була вручена під підпис.
Позивач вважає, що постанова є незаконною, прийнята необґрунтованою, доказів, які б вказували на вчинення ним правопорушення та які б вказували на його склад, які досліджені при розгляді справи та складанні постанови не було.
Також, позивач вказує, що на виконання вимог ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, його не було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не запропоновано надати пояснення., відеофіксація нібито вчиненого ним адміністративного правопорушення інспектором не велась, його з нею не ознайомлювали, на його заперечення стосовно того, що на вулиці ще не стемніло, тому з ввімкненими освітлюваними приборами здійснювати рух не обов'язково, працівник поліції не реагував..
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 14.02.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Роз'яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача належним відповідачем.
20.05.2022 року від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області до канцелярії суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування наданого відзиву представник відповідача посилається на те, що 02.02.2022 року в ході виконання службових обов'язків, інспектор 3-ї роти 2-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції Черкашин О.Ю., за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 68, виявив транспортний засіб «Mazda 6», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, чим порушив пункт 2.9.в) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Факт наявності неосвітленого заднього номерного знака на автомобілі «Mazda 6» номерний знак НОМЕР_1 у темну пору доби підтверджується відеозаписом зі службового відеореєстратора поліцейських.
Представник відповідача вказує, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Інспектор Черкашин О.Ю. мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані, не підкріплені нормами законодавства та доказами.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 02.02.2022 року інспектором 3 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Черкашиним Олександром Юрійовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5280948, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень 00 копійок.
У вказаній постанові серії ЕАО №5280948 від 02.02.2022 року інспектором патрульної поліції було зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, що 02.02.2022 року о 16 годині 55 хвилин ОСОБА_1 керуючи в м. Одесі по вул. Балківській, 68, транспортним засобом марки «Мazdа 6», номерний знак НОМЕР_1 , рухався з неосвітленим державним номерним знаком в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9.в. Правил дорожнього руху України, керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.6 ст.4 КАС України).
Відповідно до ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У даній справі позивач оскаржує постанову серії ЕАО №5280948 від 02.02.2022 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором 3 роти 2 батальйону УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Черкашиним Олександром Юрійовичем, якою його - ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
В якості відповідачів позивачем було визначено - Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області та Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, адресу зазначено - м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, що територіально відноситься до Київського району м. Одеси, а код ЄДРПОУ зазначено як 40108646.
При перевірці зазначеного ідентифікаційного коду було встановлено, що це ідентифікаційний код юридичної особи - Департаменту патрульної поліції, місцезнаходженням якої є м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, що територіально відноситься до Солом'янського районну міста Києва.
Крім того, суд звертає увагу на тому, що пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною першою статті 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З огляду на викладене, оскільки відповідач - інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, авідповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним підрозділом Національної поліції України, який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, аУправління патрульної поліції в Одеській області є лише територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи.
При цьому, чинний КАС України, на відмінну від ЦПК України та ГПК України, не передбачає можливості розгляду справи за місцезнаходженням філії або представництва юридичної особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектор патрульної поліції, який є посадовою особою відповідного органу та не діє як самостійний суб'єкт владних повноважень, аУправління патрульної поліції в Одеській області, яке є структурним підрозділом Національної поліції України, та не є юридичною особою,не можуть бути визначені в якості відповідачів у даній справі.
Належним відповідачем є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Так, Департамент патрульної поліції Національної поліції України є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
Згідно детальної інформації про юридичну особу, місцезнаходженням Департаменту патрульної поліції є місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.3, 4, 5, 6 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Приймаючи до уваги, що відповідач - інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, авідповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним утворенням Національної поліції України, яке не має статусу юридичної особи, суд зазначає, що у даному випадку належним відповідачем є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2022 року при відкритті провадження у справі ОСОБА_1 було роз'яснено його право на звернення до суду з клопотанням про заміну неналежних відповідачів належним відповідачем.
При цьому, відповідно до ст. 48 КАС України, суд може замінити первісного відповідача належним відповідачем тільки за згодою позивача.
Однак, відповідного клопотання під час розгляду справи заявлено не було, що виключає можливість задоволення позову пред'явленого до неналежних відповідачів.
Враховуючи вищенаведене, оскільки інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, аУправління патрульної поліції в Одеській області, яке є структурним підрозділом Національної поліції України, та не є юридичною особою,не можуть бути визначений в якості відповідачів у даній справі, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції Національної поліції України, при цьому, відповідного клопотання про заміну неналежних відповідачів належним відповідачем заявлено не було, що виключає можливість задоволення вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 77, 160-163, 241-246, 257-262, 286, 293, 295 КАС України, суд - ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора старшого лейтенанта 2 батальйону роти №3 Черкашина Олександра Юрійовича Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Петренко В. С.