Номер провадження: 11-сс/813/1125/22
Справа № 947/16677/22, 1-кс/947/7212/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
31.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2022 року, -
встановив:
оскарженою ухвалою повернуто скаргу ОСОБА_5 , поданої в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність посадових осіб ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, яка полягала у неповерненні майна власнику, а саме транспортного засобу «DAEWOO LANOS» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 до скарги не було надано підтверджуючих документів про право власності на транспортний засіб, а тому у слідчого судді відсутні підстави вважати, що скарга подана особою, яка має право подавати скаргу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою зобов'язати посадових осіб ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області повернути належний їйавтомобіль «DAEWOO LANOS» державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає, що при прийнятті рішення слідчий суддя формально віднісся до розгляду скарги, в тому числі не дослідив докази, які були долучені до скарги та підтверджують її право на звернення до суду.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_5 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке мотивоване тим, що рішення слідчим суддею прийнято без участі ОСОБА_5 , а оскаржену ухвалу отримано лише 09.08.2022 року, після чого невідкладно подана апеляційна скарга.
ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі просила розглядати справу за її відсутності.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду до суду не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права учасників кримінального провадження на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що сторони, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді не з'явилась, суд оцінює таку поведінку, як їх небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Що стосується строку звернення з апеляційною скаргою, судом встановлене таке.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без скаржника, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно матеріалів судового провадження оскаржена ухвала слідчого судді була постановлена без участі ОСОБА_5 , копію оскарженої ухвали остання отримала 09.08.2022 року, та того ж дня подана апеляційна скарга.
За таких підстав, з урахуванням положень ч.3 ст.395 КПК, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ОСОБА_5 фактично пропущений не був, а тому поновлення не потребує.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, апеляційним судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частина 1 ст. 24 КПК встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Статтями 303, 304 КПК визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та осіб, які мають право звертатись з відповідними скаргами.
Зокрема, п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.304 КПК скарга повертається, якщо подана особою, яка не має права подавати скаргу, тобто особою не було долучено доказів на право звернення з відповідною скаргою, або не долучено доказів на підтвердження права власності на вилучене майно.
Подана ОСОБА_5 скарга слідчим суддею повернута на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК, оскільки на думку слідчого судді, скаржником не було долучено доказів на підтвердження права власності на тимчасово вилучене майно.
Однак, такий висновок слідчого судді апеляційний суд визнає необґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів судового провадження ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб правоохоронного органу, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме транспортного засобу «DAEWOO LANOS» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності та був вилучений 31.07.2022 року в рамках кримінального провадження №12022164480000550 від 31.07.2022 року (а.п. 5,7).
Повертаючи скаргу ОСОБА_5 , слідчий суддя не звернув уваги на те, що останньою до скарги, поданої в порядку ст.303 КПК, було долучено копію акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу «DAEWOO LANOS» державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому зазначено про те, що власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 (а.п. 5,7).
За наведених обставин, слід констатувати, що слідчий суддя фактично не перевірив доводи скарги та долучені до неї докази, та безпідставно повернув скаргу без розгляду, чим обмежив права особи, забезпечення дотримання яких входить в компетенцію слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Оскільки слідчий суддя не дотримався вимог процесуального закону та безпідставно повернув скаргу ОСОБА_5 , доводи апелянта про існування підстав для скасування оскарженої ухвали є обґрунтованими, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню.
Водночас, оскільки апеляційна скарга містить вимогу щодо зобов'язання посадових осіб правоохоронного органу повернути тимчасово вилучене майно власнику, тобто прийняття рішення судом апеляційної інстанції по суті скарги, яка не була предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З огляду на наведене, керуючись п.2 ч.3 ст.407 КПК, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_5 в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись вимогами ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2022 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4