Справа № 449/356/22 Головуючий у 1 інстанції: Гуняк О.Я.
Провадження № 33/811/735/22 Доповідач: Белена А. В.
29 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.
з участю особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року,
Постановою судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 квітня 2022 року близько 01 год. 03 хв. в с.Підгородище по вул. Садова, 21, керував транспортним засобом марки «BMW 325», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння очей, різкий запах алкоголю з рота). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на алкотестері Драгер та в медичному закладі категорично відмовився.
На постанову судді Лелюх М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року; скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року, апелянт мотивує тим, що копію оскаржуваної постанови він отримав 16 червня 2022 року, що підтверджується відміткою суду в матеріалах справи.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не з'ясував фактичні обставини справи, а однобічно розглянувши всі відеоматеріали, зробив висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Звертає увагу суду, що матеріалами справи не підтверджується законність зупинки транспортного засобу, а саме відсутні будь-які докази, що б підтверджували хоча б одну з перелічених підстав для зупинки та спростовували упередженість працівників поліції відносно нього. Зазначає, що на відео, які поліцейські долучили до матеріалів справи, можна пересвідчитись, що транспортний засіб вони зупиняють лише на підставі особистої підозри у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Стверджує, що такі дії суворо порушують принципи верховенства права та правової визначеності у адміністративному процесі та створюють можливість для зловживань службовим становищем працівниками поліції. Вважає, що фрагментарні докази отримані внаслідок використання невідомої камери, яка не ідентифікована в протоколі сесії ААБ №170975, без належного підтвердження на відповідність дати та часу фіксації обставинам події не можуть бути визнані судом належним та допустим доказом. Також, згідно наданих відеоматеріалів патрульними поліцейськими можна встановити, що відеофрагменти наданні суто ті, які є зручними для патрульних, аби опосередковано встановити його вину, оскільки як видно з назви кожного відеофрагменту, останні названі під номерами які не відповідають нормальному числовому обрахуванню.
Звертає увагу, що всі зазначені місцевим судом обставини не дають можливість встановити точно достовірну наявність адміністративного правопорушення саме за ч.1 ст. 130 КУпАП та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважає, що його вина, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведена.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що таку слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №170975 від 19 квітня 2022 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 квітня 2022 року; відеозаписом події, та іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах справи конкретизованих даних про технічний засіб, яким було здійснено відеозапис порушення, то апеляційний суд не вбачає в даному випадку процесуального порушення, яке може вплинути на обставини події, оскільки норми КУпАП передбачають, що відеозапис проводиться із використанням спеціальних технічних засобів, без вказівки на те, що такі засоби повинні бути зазначені в протоколі.
Крім того, апеляційним судом враховується також і те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував.
Доводи ОСОБА_1 про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 червня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА