Справа № 304/538/18
Закарпатський апеляційний суд
30.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/195/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.03.2022.
Цією ухвалою, задоволено подання начальника Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженої для відбування призначеного судом покарання, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженої (має на утриманні двох неповнолітніх дітей), непрацюючої, українки, громадянки України, засудженої вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.304 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк на 04 (чотири) роки, та на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 02 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Подання мотивовано тим, що розпорядження та вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 відносно ОСОБА_7 надійшли на виконання кримінально-виконавчої інспекції Перечинського району 08.07.2019, після чого засуджену було поставлено на облік та ознайомлено з умовами і порядком відбування покарання, отримано підписку про те, що у разі систематичного порушення громадського порядку чи порушення умов відбування покарання, звільнення від відбування покарання може бути скасовано судом, а її направлено для реального відбування призначеного покарання, а також встановлено дні явки для реєстрації - третій вівторок кожного місяця. Однак, під час перебування на обліку ОСОБА_7 зарекомендувала себе негативно та жодного разу не з'явилася для реєстрації до органу пробації, мотивуючи це тим, що доглядала малолітніх онуків, яких не могла залишити самих, то хворобою, однак жодного підтвердження своїх слів не надала. У зв'язку з чим засудженій неодноразово були винесені застереження у вигляді письмового попередження про можливість скасування
-2-
звільнення від відбування покарання, а 10.10.2019 до суду направлено подання про вирішення питання щодо направлення ОСОБА_7 для реального відбування покарання у виді позбавлення волі на строку 04 (чотири) роки. Оскільки засуджена у судові засідання не з'являлася, то ухвалою суду від 28.11.2019 вказане подання було повернуто до органу пробації для встановлення місця її перебування. Після чого, засудженій ОСОБА_7 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено виклик до органу пробації, який вона отримала особисто, однак у визначений день і час за викликом не з'явилася. Повторний виклик засудженою було також проігноровано, тому працівником органу пробації було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_7 , де остання пояснила, що виїжджала до сина у Львівську область та була відсутня за місцем проживання у зв'язку з чим не з'явилася до органу пробації. Вказану обставину ініціатор подання ставить під сумнів, оскільки попередньо засуджена особисто отримала поштове відправлення, а відтак за чергову неявку на реєстрацію, ОСОБА_7 було винесено застереження у вигляді письмового попередження. Після чого, 13.01.2020 органом пробації до суду було повторно направлено особову справу та подання відносно ОСОБА_7 для вирішення питання про її направлення для відбування покарання, однак через неявки засудженої ухвалою суду від 01.03.2021 вказане подання було знову повернуто до органу пробації для встановлення місця її перебування, після чого працівниками сектору було вжито відповідні заходи до її розшуку. На підставі наведеного орган пробації вважає, що засуджена ОСОБА_7 ухиляється від відбування покарання, зневажливо ставиться до обов'язків, покладених на неї вироком суду, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а також про неможливість подальшого виконання вироку без ізоляції ОСОБА_7 від суспільства.
Ухвалу суд обґрунтував тим, що обставини справи в їх сукупності свідчать про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, оскільки засуджена ОСОБА_7 без поважних причин не з'являлася на чергові реєстрації до Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області та систематично протягом іспитового строку вчиняла адміністративні правопорушення, за які була притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, у зв'язку з чим підлягає направленню для відбування призначеного їй покарання за вироком суду від 24.04.2019.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали суду від 21.03.2022 та ухвалення апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні подання. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що засуджена не заперечує факту неприбуття нею на реєстрацію у вказані у поданні дні, однак такі неявки не були систематичними та зумовлені поважними причинами та жодним чином не свідчать про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, тим більше, що за період іспитового строку засуджена жодного кримінального правопорушення не вчинила. Більш того, засуджена ОСОБА_7 повідомляла уповноважений орган з питань пробації про причини своєї неявки (хвороба, вимушені обставини тимчасового перебування у м.Львів, сімейні обставини, які виникали у зв'язку з лікуванням та вихованням неповнолітніх дітей, які повністю перебувають на її утриманні. Окрім того, захисник зазначає, що вчинення засудженою адміністративних правопорушень в сукупності з іншими обставинами провадження не свідчить про наявність умислу ОСОБА_7 на ухилення від відбування покарання з випробуванням та небажання стати на шлях виправлення і не можуть бути безумовною підставою для задоволення подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судове провадження розглядається за відсутності засудженої, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та
-3-
місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до приписів ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно ст.370 КПК України судове рішення у кримінальному провадженні є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією України принципу верховенства права. Тому суду слід неухильно додержуватись вимог про законність, обгрунтованість та вмотивованість вироку і ухвали в кримінальному провадженні. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 3 статті 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цього розділу.
Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції під час розгляду подання органу пробації вказаних вище вимог закону дотримався.
Як вбачається з ухвали суду першої інстанції та матеріалів провадження, вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019, ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.304 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 04 (чотири) роки. На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 02 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.ос.с. 3-6). Після набрання вказаним вироком законної сили, такий прийнято до виконання Перечинським РС з питань пробації.
Також з вказаних матеріалів слідує, що засуджену ОСОБА_7 було взято на облік у Перечинському РС з питань пробації лише 13.08.2019, через її відсутність за місцем проживання та проведенням органом пробації з цього приводу першочергових розшукових заходів.
Під час постановлення її на облік, від засудженої відібрано підписку, якою вона зокрема попереджена про те, що у разі ухилення від виконання покладених на неї судом обов'язків або систематичного порушення громадського порядку звільнення від відбування покарання з випробуванням (звільнення від відбування покарання) може бути скасовано судом, і її буде направлено для відбування призначеного покарання, про що з нею також систематично проводилися профілактичні бесіди. Крім того засудженій було встановлено дні явки на реєстрацію до органу пробації, а саме третій вівторок кожного місяця.
-4-
Однак в порушення покладених на засуджену ОСОБА_7 судом обов'язків така жодного разу не з'явилася для реєстрації до органу пробації, про що 13.08.2019, 06.09.2019, 03.10.2019 надавала працівникам сектору письмові пояснення, в яких зазначала про неможливість залишити малолітніх дітей вдома самих та про своє погане самопочуття. Через вказані обставини з ОСОБА_7 було проведено профілактичні бесіди та оголошено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Після допущення ОСОБА_7 зазначених порушень, 10.10.2019 до суду було направлено подання для вирішення питання про скасування їй іспитового строку та направлення засудженої для відбування призначеного покарання, однак ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.11.2019 вказане подання було повернуто до Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області разом з особовою справою засудженої для встановлення її місця перебування, оскільки така у судові засідання не з'являлася.
Довідкою провідного інспектора сектору пробації від 10.01.2020 підтверджується, що при відвідуванні місця проживання засудженої така знаходилася вдома, надала пояснення про те, що відвідувала сина, який проходить строкову військову службу у Львівській області, а тому не з'являлася за викликами органу пробації та суду.
Того ж дня ОСОБА_7 було попереджено про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та 13.01.2020 подання знову скеровано до суду, однак за аналогічних обставин ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 01.03.2021 таке було повернуто до органу пробації для встановлення місця перебування засудженої.
Проведеними органом пробації заходами встановлено місце знаходження ОСОБА_7 за місцем її постійного проживання в АДРЕСА_1 , засуджена надала пояснення про те, що на судові засідання та до органу пробації не з'являлася через те, що хворіла, додавши у підтвердження довідку лікаря.
Крім того, до матеріалів подання долучено три постанови по справі про адміністративне правопорушення за вересень та липень 2020 року, згідно яких ОСОБА_7 була двічі притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та ч.1 ст.175-1 КУпАП з накладенням адміністративних стягнень.
Згідно вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У відповідності до ч.1 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Частиною 2 статті 166 КВК України встановлено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
-5-
При цьому, частиною 3 статті 166 КВК України передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання, яке подав начальника Перечинського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019, взяті до уваги вказані вище вимоги Кримінального та Кримінального виконавчого кодексів України, дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України й ретельно перевірені його доводи, яким дана відповідна оцінка й постановлено законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення про направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування призначеного їй за вироком суду покарання.
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку тому, що засуджена ОСОБА_7 систематично вчиняла адміністративні правопорушення, за які притягалася до адміністративної відповідальності та її було піддано адміністративним стягненням, а також не виконувала обов'язків, визначених законом та покладених на неї судом.
Вищевказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що вчинення адміністративних правопорушень не повинно слугувати скасуванню звільненню від відбування покарання, оскільки суперечать ч.3 ст.166 КК України, зміст якої наведено вище.
Всупереч доводів апеляційної скарги всі факти, які взяті до уваги судом першої інстанції при розгляді подання, повністю підтверджуються матеріали судового провадження, а тому апеляційний суд вважає, що такі обґрунтовано враховані судом при прийнятті рішення.
Наведені обставини свідчить про небажання ОСОБА_7 ставати на шлях виправлення, її певну суспільну небезпечність, неповагу до правил співжиття та ігнорування ним норм адміністративного та кримінального законодавства.
З огляду на всі вищенаведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення подання про направлення засудженої ОСОБА_7 для відбування покарання, оскільки дані про її поведінку та особу вказують на те, що вона на шлях виправлення не стала, та звільнення її від відбування покарання з випробуванням не відповідає завданням кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при вирішенні подання були допущені порушення вимог кримінального та кримінального процесуального закону, які би призвели до неправильного його вирішення.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення подання органу пробації та вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, не є переконливими та правильність вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
-6-
При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що захисником не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду й будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419,537,539 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 21.03.2022 щодо ОСОБА_8 ,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: