Справа № 303/4145/22
Закарпатський апеляційний суд
30.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/341/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2022.
Цією ухвалою задоволено клопотаннястаршого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20.08.2022 з визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн., щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, освіта середня, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, відомості про яке 22.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071040000516.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_6 , у точно невстановлений час та місці, набув психотропну речовину «метамфетамін», яку умисно, заздалегідь знаючи, що набута ним речовина являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено, попередньо розфасувавши речовину в окремі згортки металевої фольги, зберігав їх з метою збуту за місцем проживання у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , до виявлення та вилучення слідчим СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області за наступних обставин.
22.06.2022 в період часу з 16 год. 41 хв. до 17 год. 36 хв., під час проведення обшуку санкціонованого ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2022, у квартирі АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_6 , слідчим СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області, в приміщенні вказаної квартири, було виявлено та вилучено розфасовану у чотири згортки психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою у перерахунку на метамфетамін основу 0.1313 г.
Про умисел, спрямований на зберігання з метою збуту психотропної речовини ОСОБА_6 , свідчить наявність електронних терезів, спосіб їх пакування та розфасування виявленої у нього за місцем його постійного проживання психотропної речовини.
-2-
Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.307 КК України.
23.06.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Вказаний злочин вчинив будучи засудженим вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2021 за ч.3 ст.190, ч.ч.1,2 ст. 200, ч.ч.1,2 ст.361. Розуміючи наслідки вчиненого, може уникати від притягнення його до відповідальності. Крім того, на думку слідчого, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не встановлено місце виготовлення або місце зберігання наркотичної речовини, яку ОСОБА_6 зберігав для збуту. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час не допитані, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків кримінального правопорушення, оскільки останній, знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків з вищенаведених підстав.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. З метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити йому розмір застави до мінімального, встановленого ч.4 ст.182 КПК України. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, оскільки така стороною обвинувачення не доведена. Окрім того, звертає увагу на відсутність доказів, які б вказували про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Слідчим суддею необґрунтовано неможливість застосування ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу з огляду і на те, що останній має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, утримує дружину шляхом тимчасових підробітків.
-3-
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного,
-4-
обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12022071040000516 від 22.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
22.06.2022 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та 23.06.2022 останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 24.06.2022 за клопотанням старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області, підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
-5-
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.307 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає. Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується доказами, а саме: протоколом обшуку від 22.06.2022 проведеного за місцем мешкання ОСОБА_6 , висновком експерта №СЕ-19/107-22/5539-НЗПРАП від 23.06.2022 та іншими матеріалами.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, на цій стадії досудового розслідування є підтвердженою.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу
-6-
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 в цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 та характером і обставинами злочину у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
В той же час, ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного перегляду справи, не наведено переконливих даних про необхідність застосування застави у меншому розмірі.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягають.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
-7-
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.06.2022 щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: