29.08.2022
єдиний унікальний номер справи 531/972/22
номер провадження 2/531/325/22
29 серпня 2022 року м.Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді Черняєвої Т.М.,
за участю секретаря - Сімоненко Я.С.,
представника відповідачки - адвоката Назаренка О.Й.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Назаренка Олега Йосиповича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором завдатку.
Ухвалою від 20.06.2022 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
12.07.2022 року адвокат Назаренко О.Й. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою суду від 29.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором завдатку залишено без розгляду за заявою представника позивачки.
Зустрічні позовні вимоги адвокат Назаренко О.Й. обгрунтував тим, що у березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли домовленості про купівлю-продаж житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 погодилася продати, а ОСОБА_1 погодилася купити вказаний житловий будинок за 38 000 грн., сплативши аванс у сумі 10 000 грн. Решту суми ОСОБА_1 повинна була сплатити до 30.11.2021 року.
04.03.2021 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 грн., написавши власноручно розписку. ОСОБА_2 розпискою підтвердила отримання коштів та інші домовленості щодо ціни будинку та порядку оплати.
У подальшому договір купівлі-продажу житлового будинку між сторонами укладено не було, а ОСОБА_2 продала будинок іншій особі. Грошові кошти, отримані у якості авансу, ОСОБА_2 повернути відмовилася.
У зв'язку з чим звернулася до суду із позовом та просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у сумі 10 000 грн. та понесені нею судові витрати.
У судове засідання ОСОБА_2 та її представник - адвокат Рябченко П.Ф. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду, не повідомили про причину неявки.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Назаренко О.Й. у судовому засідання свої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі. Адвокат Назаренко О.Й. заявив, що у випадку задоволення позовних вимог, ним буде подано заяву про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат за надання професійної правничої допомоги, у визначений законодавством строк.
Суд, заслухавши позивачку та представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 .
Відповідно до розписки від 04.03.2021 року, ОСОБА_1 засвідчила передачу коштів у сумі 10 000 грн. ОСОБА_2 за будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який вони придбають за дововленістю, решту суми (28 тисяч) зобов'язувалася віддати у листопаді (а.с.9).
Згідно розписки ОСОБА_2 отримала 04.03.2021 року кошти за будинок за адресою: АДРЕСА_1 кошти у сумі 10 000 грн. (а.с.8, 46).
За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У первісному позові ОСОБА_2 обставини передачі їй ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 10 000 грн., повністю підтверджуються.
Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Далі встановлено, що договір купівлі-продажу будинку чи попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна сторонами не укладався. Сторони лише досягли згоди щодо укладення такого договору у майбутньому, але у подальшому відмовилися від укладення такого договору.
Відповідно до ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпечення цього завдатку передбачені вимогами статті 571 ЦК України , зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язань сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові витрати та додатково сплатити суму у розмірі його завдання або вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другу сторону збитків у сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдання, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання зобов'язання підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом виконання зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до положень статей 546 , 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає з договору, укладеного сторонами.
Згідно частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається в формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сума, яка передана ОСОБА_1 у сумі 10 000 грн. ОСОБА_2 , фактично є авансом; договір на виконання якого передано кошти, не укладено, тому вони підлягають поверненню. У даному випадку кошти підлягають поверненню не залежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Такої ж думки дійшов Верховний Суд у своїй Постанові №711/5065/15-ц від 17.06.2021 року.
Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 992,40 гривень з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов адвоката Назаренка Олега Йосиповича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000, 00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн., а всього 10992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 02.09.2022 року.
Суддя Т.М.Черняєва