Справа № 524/4606/22
Провадження № 2-з/524/110/22
01 вересня 2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участю секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
До Автозаводського районного суду міста Кременчука звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом з позовом позивач подав до суду заяву, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту: на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , гараж НОМЕР_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 5310436100:08:002:0845, які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
За ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Станом на день розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, не можливо встановити той факт, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, оскільки відсутні докази, які б вказували на це.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову є повернення грошових коштів в сумі 14144 доларів США, що еквівалентно 517226,27 грн., разом з тим, позивач просить накласти арешт на майно, яке належить відповідачу, але жодних доказів щодо вартості майна, зокрема щодо визначення вартості, його оцінки, на яке позивач просить накласти арешт не надає, як також не надає доказів того, що відповідач намагається якимось чином відчужити майно у зв'язку з можливим уникненням від виконання зобов'язань.
До того ж, зі змісту позовних вимог вбачається, що майно відповідача безпосередньо не є предметом спору, а матеріали справи не містять доказів, які б дозволяли перевірити співмірність заявлених вимог вжитим заходам забезпечення, та доказів, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення грошових коштів, водночас, арешт майна відповідача може бути перешкодою для здійснення відповідачем права власності на це майно.
Такий висновок суду узгоджується висновком Верховного Суду в ухвалі від 13 лютого 2020 року у справі № 640/4593/19.
До того ж заявник не надав суду згоду на застосування заходів зустрічного забезпечення.
Звідси заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не є належним чином обгрунтованою.
Керуючись ст. 149-150, 153, 157, 258 - 261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала виготовлена та підписана 01 вересня 2022 року. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (виготовлення та підписання). Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: