Справа № 524/2549/22
Провадження № 2-з/524/113/22
01 вересня 2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участю секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
До Автозаводського районного суду міста Кременчука звернулася ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей.
В обґрунтування заяви зазначила, що між сторонами у справі виник спір з приводу визначення місця проживання малолітніх дітей.
З відповідачем ОСОБА_3 проживає малолітній син сторін - ОСОБА_4 , можливості бачитись, спілкуватися та займатися вихованням сина, батько ОСОБА_3 матері не надає, ОСОБА_1 вважає, це що негативно впливає на психоемоційний стан малолітнього ОСОБА_4 , внаслідок чого він віддаляється від матері, оскільки через неправомірні дії з боку ОСОБА_3 вона не приймає участі у вихованні їхнього спільного сина.
Отже, ОСОБА_1 що вона, як мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Внаслідок чого, просить суд забезпечити позов шляхом зобов'язання ОСОБА_3 : - в першу та третю неділю місяця о 18 год. 00 хв. передавати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_6 з зовнішньої сторони вхідних дверей у квартиру АДРЕСА_1 , а в другу та четверту неділю місяця о 18 год. 00 хв. приймати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері - ОСОБА_1 з зовнішньої сторони дверей у квартиру АДРЕСА_1 ; - у день народження малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 23 вересня 2022 року та кожного наступного року, в разі не скасування забезпечення позову та не перебування малолітньої дитини у матері, передавати малолітню дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_6 о 18 год. 00 хв. з зовнішньої сторони вхідних дверей у квартиру АДРЕСА_1 , а в наступний день 24 вересня о 18 год. 00 хв. приймати малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері - ОСОБА_1 з зовнішньої сторони дверей у квартиру АДРЕСА_1 ; - надавати можливість матері - ОСОБА_6 , необмеженого спілкування із малолітньою дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто за місцем знаходження дитини, за адресою: квартира АДРЕСА_1 без участі сторонніх осіб в будь-який день тижня, в період, коли дитина знаходиться з батьком в період часу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; - надавати можливість матері - ОСОБА_6 необмеженого спілкування зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, в т.ч. відеозв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між матір'ю - ОСОБА_7 та сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити ОСОБА_3 змінювати місце перебування малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: квартира АДРЕСА_1 , без повідомлення матері - ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши матеріали заяви, встановив наступне.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується також шляхом забороною вчиняти певні дії.
За ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
В обґрунтування заяви представник ОСОБА_7 - адвокат Циганкова І.І. зазначає, що батько малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_5 не дає можливості спілкуватися ОСОБА_7 з сином, проводити спільно час, бачитися з ним, у зв'язку з чим на час розгляду справи ОСОБА_7 просить вжити вищезазначені заходи забезпечення позову.
Однак суд не погоджується із твердженнями адвоката Циганкової І.І, які наведені в заяві про забезпечення позову, яка подана в інтересах позивача ОСОБА_7 , оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, та не підтвердженні належними доказами.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, а тому суд дійшов висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами, не відповідає заявленим позовним вимогам. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та потягне за собою порушення прав позивача, а тому заява про забезпечення позову про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Окремо суд звертає увагу представника позивача, що в своїй заяві про забезпечення позову просить встановити дні побачення з дитиною, що фактично є предметом окремого позову, а не забезпеченням позову, який вже подано, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову призведе до фактичного розгляду справи по суті.
Звідси заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149-150, 153,157, 353-354 ЦПК України, суд, -
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Ухвала виготовлена та підписана 01 вересня 2022 року. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (виготовлення та підписання). У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: