Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1123/21
Провадження № 2/382/129/22
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
11 серпня 2022 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Коваль Лариси Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до вимог якої просив: визнати таким, що не підлягає виконанню. Позов обгрунтовано тим, що виконавчий напис № 41532 учинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною за реєстровим номером 41532, про стягнення з позивача на користь відповідача, заборгованості у розмірі 6389 грн. 25 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову зазначив, що позивачка у кінці серпня 2021 року отримала від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І. П. рекомендованого листа, чким було надіслано три постанови: від 26.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66607815, від 26.08.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 66607815, від 26.08.2021 року пор розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 08.09.2021 року позивачка отримала від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І. П. рекомендованого листа, яким було надіслано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30.08.2021 року у виконавчому провадженні № 66607815.
Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 66607815) від 26.08.2021 року, вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І. П. було вчинено виконавчі дії щодо виконавчого напису №41532, виданим 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського РНО Головкіною Я. В., щодо стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», грошових коштів в сумі 6389 грн. 25 коп.
Оскільки позивач не мала ніяких боргових зобов'язань перед ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (не укладав ніяких угод), тому їй було незрозумілими підстави виникнення боргу.
13.09.2021 року представником позивача було направлено до приватного виконавця виконавчого округу Київсьуої області Голяченка І. П. адвокатський запит, в якому в інтересах позивачки присила надати належним чином завірені копії заяви стягувача-товариста з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про відкриття виконавчого провадження та учинення виконавчих дій на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Обухівського РНО Головкіною Я. В. (ВП№66607815) та виконавчого напису, учиненого приватним нотаріусом Обухівського РНО Головкіною Я. В..
Крім того, позивачкою 13.09.2021 року було направлено до приватного нотаріуса Обухівського РНО Головкіної Я. В. за адресою, яка поширена через інтернет-ресурс, заяву про надання копії матеріалів спарви за нотаріальним написом № 41532, виданим 26.03.2021 року.
Отже, з аналізу наведених обставин вбачається, що відповідачем та третіми особами допущено порушення прав позивача зокрема: позивач не може погодитись з тим що вона є боржником бо ніяких угод з відповідачем ніколи не укладала. Такого наміру взагалі позивач не мала, як і не мала інформації про відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Виконавчий напис № 41532, вчинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського РНО Головкіною Я. В. щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів в сумі 6389 грн. 25 коп., є таким, що вчинений без належних законних підстав. Зазначена у виконавчому документі сума боргового зобов'язання є надуманою та необґрунтованою, а тому є спірною. ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» ніколи не надсилаю позивачу вимогу про виконання боргового зобов'язання, в сумі 6389 грн. 25коп.
З матеріалів, які стали доступними позивачу, не вбачається можливим переконатися у тому, що виконавцем при прийнятті заяви від ймовірного стягувана було перевірено повноваження особи, що подала заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 19.04.2021 року за № 1424/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.04.2021 року за № 3 свідоцтва про заняття нотаріальною діяльністю на ім'я ОСОБА_2 , анульовано Тому всі дії, ініційовані відповідачем з вчинення нотаріусом виконавчого напису, відкриття виконавчого провадження, внесення в реєстр інформації про нього, як про боржника, - позивач вважає протиправними. Позивач вважає, що виконавчий напис № 41532, учинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського РНО Київської області Головкіною Я. В. щодо стягнення з позивачки на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», грошових коштів в сумі 6389 грн.25 коп., - є незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66607815, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком Іваном Павловичем на підставі виконавчого напису, учиненого 26 березня 2021 року за реєстровим записом №341532 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів в сумі 6389 грн. 25 коп..
Представник позивача через канцелярію суду направила заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, підтримав вимоги позову, та зазначив, що позивач ніколи не укладав ніяких правових угод фінансового характеру з ТОВ " ФК "Онлайн Фінанс". Відповідач по справі ніколи не надсилав позивачу вимоги про сплату боргу, тому сума боргу, заявлена ним до стягнення є неузгодженою. Наданий приватним виконавцем в копії договір надання коштів у позику є неналежним доказом, оскільки він містить ніби - то цифровий підпис позивача. Проте, позивач ніколи не реєстрував цифрового підпису, а відповідач не надав належних доказів підписання електронним цифровим підписом, зокрема відомостей про особистий ключ підписувача, як від сторони позикодавцю, так і від сторони позикодавця, так і від сторони позичальника.
Представник відповідача в судове засідання не з'яввися, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І. П. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповіднодо ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи письмові пояснення предстанвика позивача, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 41532 від 26.03.2021 року, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість в сумі 6389 грн. 25 коп, відповідно до кредитного договору № 347491-А від 21.08.2018 року укладеного між кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Слоун» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс». Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича від 26.08.2021 року прийнято виконавче провадження № 66607815 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. № 41532 від 26.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс»» заборгованість в сумі 6389 грн. 25 коп., та стягнення з боржника основної винагороди, та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Постановою від 30.08.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виданою приватним виконавцем Голяченко І. П. , вбачається, що позивачка отримує дохід від ТОВ «С-Логістик», має на праві власності будинок (а.с. 12-15, 17, 25-28).
Відповідно до копії договору наданих коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №347491-А від 21.08.2018, який отримала представник позивачки на адвокатський запит, вбачається, що даний договір був підписаний сторонами із застосуванням електронного цифрового підпису. (а.с.78-89).
Відповідно до графіку платежів договору наданих коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №347491-А від 21.08.2018, вбачається, що заборгованість становить 3464, 25 грн. , (а.с.90-91), та у зв'язку з несплатою заборгованості було вчинено виконавчий напис (а.с.92), відповідно до заяви про примусове виконання рішення поданою ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" (а.с.93), та повідомленням про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Голяченко І. П. (а.с.94), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2021 року, з котрої вбачається, що з ОСОБА_1 стягнути на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" заборгованість в сумі 6389, 25 грн. (а.с.95-96).
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» до компетенції нотаріусів відноситься вчинення виконавчих написів.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України, за положеннями ст. 87 Закону України «Про нотаріат».
В свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 з відповідними доповненнями «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в п. 2 зазначено, що для вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 05 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 09 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА 4 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17.
Відповідач не спростував доводів позивачки про відсутність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та порушення приватним нотаріусом вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронно-цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо; електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.
Сукупний аналіз вищенаведених положень законодавства вказує на те, що є обов'язковим укладання договору кредиту у письмовій формі, якою може бути укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Однак, на доведення своєї позиції щодо укладення із відповідачем кредитного договору у формі підписання заяви або приєднання до Умов та правил в електронному вигляді, позивач до матеріалів справи не надав належних доказів. Так, відсутня власне заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки із підписом відповідача, відсутні докази укладення між сторонами спору угоди щодо надання відповідачу доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк.
Таким чином, відсутні докази отримання відповідачем кредиту на договірній основі. Між тим, правовою підставою позову банку є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг», тоді як позивачем не доведено суду підставність користування відповідачем кредитними коштами банку.
Отже, підстав для користування відповідачем кредитними коштами на умовах договору, оскільки такий, навіть, у спрощений спосіб не укладався, з врахуванням чого позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту, нарахованих на основну заборгованість відсотків, заборгованості по комісії за користування кредитом, задоволенню не підлягають.
Досить часто позичальники посилаються на недотримання в момент укладення електронного договору письмової форми відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України.
Верхомним Судом, в справі №561/77/19 від 16.12.2020 р., зазначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в тому числі електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Крім цього, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у рідких випадках - за допомогою аналога власноручного підпису.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07,10.2020 р., проте мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Проаналізувавши зазначені постанови Верховного Суду, можна дійти висновку, що кредитодавець вправі надати доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі. Такі дії є законними та свідчать про волевиявлення сторін на укладення договору, тож за таких обставин у суду немає підстав для визнання електронного кредитного договору недійсним.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач та третя особа не спростували доводів позивача про те, що вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості, не перевірив факту отримання та дійсного направлення письмової вимоги про усунення порушень та згоди чи незгоди з такою вимогою, як і підтвердження укладення кредитного договору з відповідним ідентифікатором електронного цифрового підпису, чим порушив вимоги ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. № 41532 від 26.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 6389, 25 грн., відповідно до кредитного договору № 347491-А від 21.08.2021 року, укладеним між первісним кредитором ТОВ «СС Лоун» необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню мають бути задоволені в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з огляду на викладене слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 133, 137, 141, 142, 200, 206, 258-259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, ЗУ «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронно-цифровий підпис»,суд
Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Коваль Лариси Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 26.03.2021 року зареєстрований в реєстрі за № 41532 вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» грошових коштів у розмірі 6389, 25 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 908 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 01 вересня 2022 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.
.