Справа № 375/317/22
Провадження № 2/375/341/22
01 вересня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий виклад позиції сторін
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, який зареєстрований 08.06.2002 відділом реєстрації актів громадського стану Рокитнянського райуправління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 40 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 червня 2002 року).
Від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що протягом перших років спільного проживання з відповідачкою вони мали повноцінну сім'ю, але через деякий час їхні відносини почали змінюватися, вони поступово стали віддалятися один від одного і на даний час їхня сім'я існує лише формально.
Протягом спільного проживання подружжя зрозуміло що мають різні погляди на життя, різні духовні цінності та не підходять один одному по характеру, що вони взагалі різні люди і подальше спільне проживання не можливе, в результаті чого вони не проживають разом протягом останніх двох років і подальше перебування в шлюбі та спільне проживання суперечить їхнім інтересам.
Відповідачка ОСОБА_2 в поданій до суду заяві позовну заяву визнала та просила шлюб розірвати.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 17 травня 2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, 18 травня 2022 року подано запит Органу реєстрації Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
23 травня 2022 року від Рокитнянської селищної ради Київської області надійшла інформація про те, що дані про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані щодо особи надати не можливо, оскільки реєстраційна база територіальної громади не працює у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану.
З огляду на викладене, керуючись частиною 6 статті 187 ЦПК України, 24 травня 2022 року подано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки.
09 червня 2022 року надійшла інформація про те, що відповідачка зареєстрована за адресою, яка зазначена у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи призначено на 11 годину 30 хвилин 01 вересня 2022 року.
Зазначена ухвала поштовим зв'язком направлена сторонам у справі. Відповідачці разом з ухвалою направлено копію позовної заяви з доданими документами. Одночасно відповідачці роз'яснено її право подати відзив на позов.
Для участі у розгляді справи сторони були викликані судовими повістками, які поштовим зв'язком надіслані їм за місцем проживання.
Крім того, про місце, час та дату слухання справи сторонам було повідомлено SMS-повідомленнями, відправленими на їх номери телефонів, що підтверджується довідками про доставку SMS від 15 червня 2022 року.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. Однак, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої поданий ним позов підтримує та просить його задовольнити. Розгляд справи просить проводити у його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, однак, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої заявлений до неї позов визнає та на примирення не згідна. Розгляд справи просить проводити у її відсутності. Після розірвання шлюбу прізвище змінювати не буде.
За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою 08 червня 2002 року укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 40 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 червня 2002 року).
Від шлюбу мають трьох спільних дітей: малолітніх синів - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З позовної заяви встановлено, що протягом перших років спільного проживання сторони мали повноцінну сім'ю, але через деякий час їхні відносини почали змінюватися, вони поступово стали віддалятися один від одного і на даний час їхня сім'я існує лише формально.
Протягом спільного проживання кожен з подружжя зрозумів що мають різні погляди на життя, різні духовні цінності та не підходять один одному по характеру, що вони взагалі різні люди і подальше їх спільне проживання не можливе.
Сторони не проживають разом протягом останніх двох років, а тому подальше перебування в шлюбі суперечить їхнім інтересам та інтересам їх дітей.
Відповідачка ОСОБА_2 не бажає змінювати прізвище після розірвання шлюбу.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з подружжя та інтересам їх дітей.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».
Суд зазначає, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх дітей, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотні значення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їх дітей, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на викладене відповідачка має право після розірвання шлюбу іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_6 ".
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їх дітей і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Щодо судових витрат
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 992 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією №13 від 13.05.2022.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13,133, 223, 247,263, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 червня 2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнняського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 40 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 червня 2002 року).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 992(дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 вересня 2022 року.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА