Справа № 368/55/22
Провадження № 2/368/246/22
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"17" серпня 2022 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
з участю представника позивача - адвоката Клапчука Ф.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про розірвання договору оренди землі ,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду та просила розірвати договір оренди землі, укладений 15.09.2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757) щодо земельної ділянки площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018 та стягнути 908 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
Мотивувала позов тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200.05:002:0018, що розташована на території с. Стави Обухівського району Київської області.
Право власності Позивача на вищевказану земельну ділянку підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденком А. В. 30.06.2010 р. та зареєстрованого за №1488; державний актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 781205, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1 10601400170 з відміткою, проставленою приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденком А. В. 30.06.2010 р. за реєстровим № 1148 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1 та відміткою управління Держкомзему у Кагарлицькому районі про реєстрацію у поземельній книзі 12.10.2010 р.
15.09.2016 р. між Позивачем та ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Відповідач) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Позивач передає, а Відповідач приймає ь строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018. що розташована на території с. Стави Обухівського району Київської області (далі -"Договір). Строк дії договору оренди - 7 років.
Право оренди Відповідача було у встановленому законом порядку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 4.1 Договору закріплене обов'язок Орендаря, тобто Відповідав своєчасно, в повному обсязі сплачувати річну орендну плату, яка виплачується в натуральній формі та складає: Зерно пшениці в кількості 1022 кг; Зерно кукурудзи в кількості 1329 кг; цукор в кількості 100 кг.
Згідно з пунктом 4.3 Договору, Орендар сплачує орендну плату один раз на рік після збирання врожаю в період з 01 серпня по 01 листопада року збирання врожаю.
Згідно з пунктом 9.1 Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 9.4 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Отже, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди землі, за який Позивач передала, а Відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018 та зобов'язався належним чином її використовувати відповідно до цільового призначення та сплачувати орендну плату у погоджені Сторонами строки.
Проте, Відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за Договором, що проявляється у систематичній несплаті орендної плати, у зв'язку з чим Позивач змушена звернутися до суду з даним позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного між Сторонами 15.09.2016 р.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленості двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку г володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Зі змісту ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» можна зробити висновок, що основною метою договору оренди земельної ділянки та основним правом орендодавця є своєчасне отримання орендної плати в установленому розмірі. У свою чергу, недотримання умов договору у частині сплати орендної плати має наслідком його розірвання. Так, відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення умов договору оренди, такий договір може бути розірваний на вимогу орендодавця.
Так, всупереч положенням Договору, у 2019 - 2020 роках Відповідач не сплачував Позивачу у встановленому порядку орендну плату за користування земельною ділянкою.
Оскільки Відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за Договором, Позивач істотно позбавляється того, на що вона розраховувала при його укладанні.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 березня 2020 року у справі №371/628/18. вказані вище положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, у постанові Об'єднаної-палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №527/570/17-ц, від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18 та від 27 січня 2020 року у справі № 469/908/15-ц.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 6.03.2019 р. справі № 183/262/17, як невиконання, так і неналежне виконання умов договору є підставою для розірвання такого договору.
Тлумачення п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати в цілому, так і її виплата у розмірі, меншому, ніж визначено договором.
Отже, як повна несплата орендної плати, так і неповна її сплата є неналежним виконанням зобов'язання та, відповідно, достатньою підставою для розірвань договору оренди.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2018 р., справа № 912/1385/17, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Проаналізувавши наведені вище норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», можна дійти висновку, що взяте Відповідачем за договорами оренди зобов'язання щодо сплати орендної плати повинно виконуватись належним чином та у строки, визначені Договором.
Оскільки Відповідач протягом 2019-2020 років не сплачував Позивачам оренду плату за користування земельною діляг кою, наявний факт систематичної несплати орендної плати, у зв'язку з чим відповіді ю до ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» Позивач мас право вимагати розірвання договору оренди землі від 15.09.2016 р.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Клапчук Ф.П. позов підтримав та просив задоволити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" повідомлений належним чином в судове засідання не з'явився. Відзив не подано.
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200.05:002:0018, що розташована на території с. Стави Обухівського району Київської області.
Право власності Позивача на вищевказану земельну ділянку підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденком А. В. 30.06.2010 р. та зареєстрованого за №1488; державний актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 781205, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1 10601400170 з відміткою, проставленою приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденком А. В. 30.06.2010 р. за реєстровим № 1148 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1 та відміткою управління Держкомзему у Кагарлицькому районі про реєстрацію у поземельній книзі 12.10.2010 р.
15.09.2016 р. між Позивачем та ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Відповідач) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Позивач передає, а Відповідач приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018. що розташована на території с. Стави Обухівського району Київської області (далі -"Договір). Строк дії договору оренди - 7 років.
Право оренди Відповідача було у встановленому законом порядку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.09.2016 року.
Пунктом 4.1 Договору закріплене обов'язок Орендаря своєчасно, в повному обсязі сплачувати річну орендну плату, яка виплачується в натуральній формі та складає: Зерно пшениці в кількості 1022 кг; Зерно кукурудзи в кількості 1329 кг; цукор в кількості 100 кг.
Згідно з пунктом 4.3 Договору, Орендар сплачує орендну плату один раз на рік після збирання врожаю в період з 01 серпня по 01 листопада року збирання врожаю.
Згідно з пунктом 9.1 Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 9.4 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Отже, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди землі, за який Позивач передала, а Відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018 та зобов'язався належним чином її використовувати відповідно до цільового призначення та сплачувати орендну плату у погоджені Сторонами строки.
Проте, Відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за Договором, що проявляється у систематичній несплаті орендної плати, у зв'язку з чим Позивач змушена звернутися до суду з даним позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного між Сторонами 15.09.2016 р.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленості двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку г володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Зі змісту ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» можна зробити висновок, що основною метою договору оренди земельної ділянки та основним правом орендодавця є своєчасне отримання орендної плати в установленому розмірі. У свою чергу, недотримання умов договору у частині сплати орендної плати має наслідком його розірвання. Так, відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення умов договору оренди, такий договір може бути розірваний на вимогу орендодавця.
Так, всупереч положенням Договору, у 2019 - 2020 роках Відповідач не сплачував Позивачу у встановленому порядку орендну плату за користування земельною ділянкою.
Оскільки Відповідач належним чином не виконує взятих на себе обов'язків за Договором, Позивач істотно позбавляється того, на що вона розраховувала при його укладанні.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам земельного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належати, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувана при укладенні договору.
Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини другої статті (51 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2018 р., справа № 912/1385/17, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Оскільки Відповідач протягом 2019-2020 років не сплачував Позивачу оренду плату за користування земельною ділянкою, наявний факт систематичної несплати орендної плати, у зв'язку з чим відповіді ю до ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» Позивач має право вимагати розірвання договору оренди землі від 15.09.2016 р.
Керуючись ст..ст. 530, 526, 610, 611, 612, 652 ЦК України, ст.. 141 Земельного кодексу України, ст.. 1, 13, 32 ЗУ «Про оренду землі», ст..ст. 4, 174 , 175, 185 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Розірвати договір оренди землі, укладений 15.09.2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757) щодо земельної ділянки площею 2,76 га з кадастровим номером 3222287200:05:002:0018.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 908 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга позивачем подається до суду апеляційної інстанції через Кагарлицький районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України. Повний текст рішення складено 26.08.2022 року.
Суддя В.І. Кириченко