Справа № 366/507/22
Провадження №2/366/328/22
(заочне)
18 серпня 2022 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Іванків у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», в особі представника Миц Ірини Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,
Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» (далі Позивач) в особі свого представника Миц Ірини Володимирівни через підсистему «Електронний суд» звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування.
Позов обґрунтовує тим, що 24.11.2018 ПрАТ «Страхова група «ТАС» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту FO-00253393 (далі Договір Страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 .
04.06.2019 року в м. Київ по вул. Малишка,1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ 21072, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Київ від 26.06.2019 року (справа № 755/9251/19), та якою відповідача визнано винним у скоєнні ДТП 04.06.2019 року.
Враховуючи наявність Договору страхування, водій пошкодженого автомобіля PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про настання події ДТП.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 , було проведенойого огляд та складено Акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та отримано рахунок №ВТпС-0006382 від 19.06.2019 року від СТО, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 склала 67 794,75 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивачем на підставі зібраних документів та заяви власника PEUGEOT, д.н. НОМЕР_1 на виплату страхового відшкодування складено розрахунок страхового відшкодування та страховий Акт №21039В/51/2019, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 67 794,75 грн., та яка була виплачена в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №33441 від 25.06.2019 року.
Оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 67 794, 75 грн, то відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу (суброгації) в розмірі 67 794, 75 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 67 794, 75 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) разом з судовими витратами у вигляді сплаченого судового збору на суму 2481,00 грн.
Ухвалою суду від 10.06.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 06.07.2022 року, яке відкладено на 18.08.2022 року у зв'язку з неявкою сторін у справі.
05.07.2022 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Представник позивача Миц І.В. у судове засідання не з'явилася. 06.07.2022 надала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Відзиву, заяву та клопотань до суду не надходило.
Виклик відповідачу та копію позову з долученими до нього додатками двічі було направлено шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції за адресою реєстрації останнього, зазначеною у позові та реєстрі Іванківської територіальної громади щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, яка повернулась із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Виклик відповідача також здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а тому, згідно ч.11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Із роз'яснень, викладених у п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» вбачається, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, у межах виплаченого відшкодування переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи.
Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні (кредитора), тому, з урахуванням статті 515 ЦК України, суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Таким чином, відповідно до вказаних норм законодавства від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Зважаючи на ту обставину, що позивач (страхова компанія), виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки, то спірні правовідносини між сторонами у справі регулюються саме положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Виконання страховиком обов'язку з виплати страхового відшкодування страхувальнику відповідно до умов договору добровільного страхування породжує у позивача право вимоги сплачених коштів із заподіювача шкоди у порядку суброгації (Постанова ВС у справі № 752/9026/16-ц від 06.02.2019 року).
Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування") слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст. 1191 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання зобов'язання перед потерпілим; регрес має місце після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.
Зважаючи на викладене, саме положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" регулюються правовідносини між сторонами у даній справі, так як позивач, ПрАТ «Страхова група «ТАС» виплативши страхове відшкодування потерпілій стороні - ОСОБА_2 за договором добровільного страхування №FO253393 від 24.11.2018 року, отримало від неї право вимоги до особи відповідальної за спричинення шкоди, тобто відповідача, ОСОБА_1 , а тому між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди саме в порядку суброгації.
Судом встановлено, що 24.11.2018 ПрАТ «Страхова група «ТАС» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту FO-00253393, предметом якого є страхування транспортного засобу PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 (строк дії договору з 00 год. 00 хв.26.11.2018 року до 23 год. 59 хв.25.11.2019 року) /а.с.25-30/.
Також встановлено, що власником автомобіля марки PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 , згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 являється ОСОБА_2 . /а.с.13-14/.
04.06.2019 року о 08 год. 42 хв. в м. Київ по вул. Малишка,1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ 21072, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Київ від 26.06.2019 року (справа № 755/9251/19), та якою відповідача визнано винним у скоєнні ДТП 04.06.2019 року /а.с.51/.
У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований ТЗ PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що підтверджується відповіддю від НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі №3019158356552590) /а.с.21-24/.
04.06.2019 року страхувальник/власник PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 , враховуючи наявність Договору страхування від 24.11.2018, звернувся до позивача із заявою про настання події ДТП.
06.06.2019 з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля PEUGEOT 3008, д.н. НОМЕР_1 , було проведено його огляд та складено Акт огляду ТЗ (дефектна відомість) /а.с.19-20/.
24.06.2019 року на підставі зібраних документів, було складено страховий Акт №21039/В/21/2019та розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 67 794,75 грн. /а.с. 19-20/.
Відповідно доплатіжного доручення №33441 від 25.06.2019, позивачем на користь ТОВ «ВідіАвеню» було сплачено в рахунок страхового відшкодування за Договором FO-0253393 від 24.11.2018 р., згідно з рахунком №ВТпС-0006382 від 19.06.2019 р. суму в розмірі - 67 794,75 грн. /а.с. 8/.
Оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування склав 67 794, 75 грн, то відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення, а саме стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» страхового відшкодування у сумі 67 794, 75 грн.
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування йому судових витрат.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4092 від 30.05.2022 року, /а.с.40/.
Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, відповідно до положень ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі у сумі 2481,00 грн за подачу позову до суду.
Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», в особі представника Миц Ірини Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» страхове відшкодування у сумі 67 794,75 (шістдесят сім тисяч сімсот дев'яносто чотири грн, 75 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір у сумі 2481, 00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн, 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС», місцезнаходження: пр. Перемоги, буд.65, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30115243.
Представник позивача: Миц Ірина Володимирівна, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: 02156, м. Київ вул. Кіото,25 оф. 203
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя : Ю.В. Ткаченко