Справа № 366/666/22
Провадження № 3/366/607/22
10 серпня 2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітний,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 червня 2022 року до суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180421 від 18.06.2022 року:
ОСОБА_1 18 червня 2022 року о 19 год. 30 хв. на а/д Київ-Овруч 79 км. водій керував транспортним засобом Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не чітка ходьба, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Заяв та клопотань не надіслав.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, враховуючи передбачені ст. 277 КУпАП скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, належне повідомлення про час та місце розгляду справи, дотримуючись вимог ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вирішуючи питання щодо притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП, керуюсь наступним.
Судом відповідно до ст. 280 КУпАП встановлено, що правопорушення мало місце, а в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Вимоги статті 251 КУпАП передбачають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180421 від 18.06.2022 року;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського від 18.06.2022 року, в якому підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- його письмовими поясненнями, зазначеними в протоколі, з яких слідує, що ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився в порядку ст. 63 Конституції України.
Відповідно до Постанови від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про Правила дорожнього руху», водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП України вірно кваліфіковані, оскільки він 18 червня 2022 року о 19 год. 30 хв. на а/д Київ-Овруч 79 км. водій керував транспортним засобом Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: не чітка ходьба, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився двох свідків.
Наслідками таких правопорушень часто бувають аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, що спричинюють шкідливі наслідки для здоров'я і майна людей, навколишнього природного середовища або викликають загрозу для них, адже керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, враховуючи доведеність вини особи матеріалами справи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 24, 283-285, 130 ч.1 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 496, 20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) (реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: Ю.В. Ткаченко