23.08.2022 Справа № 363/4069/21
23 серпня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Несин Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Шило Олександр Степанович про визначення частки у спадковому майні, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить виділити частки квартири, що перебуває у спільній сумісній власності згідно свідоцтва про право на житло (11-П від 18.01.1994 року), визначивши, що розмір часток співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/3 частки за кожним співвласником; виділити частки земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №690969, визначивши розмір часток співвласників ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у земельній ділянці площею 0,0753 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221882401:20:002:0003, є рівними та становлять по 1/2 частки за кожним співвласником.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на: частку квартири АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки загальною площею 0,0753 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221882401:20:002:0003. За життя ОСОБА_5 склав заповіт відповідно до якого, все належне йому майно заповів позивачу. В передбачений законом строк ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Однак, постановою державного нотаріуса Пальчик С.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку квартири та частку земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 не надав документів про виділення часток, котрі саме належать спадкодавцю у майні де останній є співвласником.
Ухвалою суду від 29.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16.06.2022 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, до суду направив лист про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 02.06.2016 року.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до приписів статті 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до приписів ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, на спадкове майно яке лишилось після смерті ОСОБА_5 .
Як вбачається, з матеріалів справи ОСОБА_1 реалізував своє право та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Постановою державного нотаріуса Вишгородської районної нотаріальної контори Київської області Шило О.С. від 12.03.2021 року, ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частку квартири та частку земельної ділянки відмовлено, оскільки не надано документів про виділення часток, котрі належать спадкодавцю ОСОБА_5 .
Згідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1994 року №11-П, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Як вбачається з копії свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 14.10.1998 року, ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №690969, земельна ділянка площею 0,0753 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221882401:20:002:0003, перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Частина перша статті 355 ЦК України визначає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно до ст.357 ЦК України, під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із статтею 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно до ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено під час розгляду справи, що домовленості про розмір часток у спільній власності на квартиру та земельну ділянку між співвласниками не було, їх частки є рівними.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 372 ЦК України, частки співвласників квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рівними по 1/3 частині у кожного, а також частки співвласників земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рівними по 1/2 частині у кожного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, до вказаного висновку дійшла Велика палата Верховного суду, постанова від 15.05.2018 року справа №9901/439/18.
Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про виділення частки квартири, що перебуває у спільній сумісній власності визначивши, що розмір часток співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рівними та становлять по 1/3 частки за кожним співвласником, а також виділення частки земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, визначивши розмір часток співвласників ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у земельній ділянці, є рівними та становлять по 1/2 частки за кожним співвласником, фактично перебрав на себе право відповідачів на звернення до суду з позовною заявою про визначення частки у спадковому майні. Крім того, із заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту свого права, як спадкоємця, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладено та керуючись статтями 355, 357, 368, 372 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Шило Олександр Степанович про визначення частки у спадковому майні - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 );
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 ).
Третя особа: Державний нотаріус Вишгородської районна державна нотаріальна контора Київської області Шило Олександр Степанович (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13).
Суддя О.Д. Рудюк