Справа № 359/4535/22
Провадження № 3/359/2375/2022
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
16 серпня 2022 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського РУП ГУ НП України, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
19.07.2022 о 13 год. 30 хв. Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада, вул. Центральна, 56, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA FORTUNER д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушена мова, порушена координація рухів, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, в зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому ОСОБА_1 просив провадження по справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував даним транспортним засобом, а машина стояла на узбіччі біля СТО, до цього автомобілем керувала його дружина, до нього під'їхали працівники поліції та почали інкримінувати йому те, що він керував автомобілем та пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 вказала, що являється ОСОБА_1 цивільною дружиною. В той день вони разом з чоловіком їхали до магазину «Фора», вона була за кермом, їй стало погано і вона зупинилася на виїзді з СТО. За ними в це час їхали працівники поліції. Так як вона зупинила автомобіль на виїзді з СТО і заважала проїзду, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля відігнав автомобіль на два метри від виїзду з СТО. Перед тим допоміг їй вийти з водійського місця і довів до пасажирського сидіння, так як їй стало погано.
Крім того допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав на те, що в той день був свідком коли ОСОБА_1 намагався допомогти вийти з водійського сидіння своїй дружині ОСОБА_4 . В них був зупинений автомобіль та світилися аварійні вогні. В цей час під'їхали працівники поліції, після чого він пішов.
Суддя, заслухавши пояснення особи відносно якої складено протокол, усні пояснення свідків, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В той же час, у відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП ( 80731-10 ) несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 ( z0055-95 ) від 24 лютого 1995 р.). (Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 ( v0018700-08 ) від 19.12.2008 ).
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП ( 80731-10 ) не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатися.
Ні письмові докази, ні відеозапис не свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відсутні будь-які докази причини зупинки транспортного засобу, якщо він рухався. Крім того, з наданого ОСОБА_1 відеозапису із камери спостереження чітко вбачається, що із місця водія виходить жінка.
Основним нормативно правовим актом, який регулює порядок огляду водія на стан сп'яніння є наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 p. N 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (Далі Інструкція N 1452/735).
Окрім цього, питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння також врегульовується: Кодексом України про адміністративні правопорушення; законами України "Про дорожній рух" та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"; постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" (Далі Постанова N 1103).
Зокрема, огляд на стан сп'яніння (незалежно від того, чи це наркотичне або алкогольне сп'яніння, чи знаходження під впливом лікарських препаратів) має бути проведено на місці з дотриманням таких обов'язкових вимог: на місці зупинки; працівником поліції, який пройшов відповідну підготовку (має відповідний сертифікат); з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові; у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП. п. 1.6 Наказу 1452/735); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння (п. 6 Постанови N 1103).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п. 2.4 Наказу 1452/735).
Відповідно до вимог Закону (ст. 266 КУпАП) проведення огляду водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я можливе лише в двох випадках: якщо огляд проведений на місці зупинки з дотриманням всіх вище перерахованих вимог, але водій незгоден з результатами огляду і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я; якщо водієві в присутності двох свідків запропоновано провести огляд на місці зупинки, водія попередньо проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, на його вимогу надане свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, але водій відмовився від проходження огляду на місці і виявив бажання провести огляд у закладі охорони здоров'я (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
Будь-якого іншого порядку проведення огляду Законом не передбачено, а огляд, проведений з порушеннями зазначених вимог, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
При цьому, нормами ч. 1 ст. 266 КУпАП визначено, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Крім того, згідно розділу III вказаної Інструкції, на визначення стану алкогольного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. В свою чергу, висновок, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Про порушення інструкції щодо виявлення стану сп'яніння у водія свідчить те, що ОСОБА_1 наполягав на тому, що не керував ТЗ, це чітко відео відеозапису нагрудної камери поліцейського.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що останній керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
З огляду на те, що обставини викладені у протоколі, не доведені належним способом доказування, приймаючи до уваги те, що на орган, яким складено протокол про адміністративне правопорушення покладено обов'язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, слід дійти висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично з наведених вище підстав.
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________