Справа № 357/5169/22
2/357/2257/22
Категорія 68
02 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустова Ю. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 02.09.2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з ОСОБА_2 , не склалося через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 20.07.2022 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленям учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилася, на адресу суду надійшла заява, в якій позивач просить розірвати шлюб та провести розгляд справи без її участі, судові витрати стягнути з відповідача, залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився, особисто подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить провести розгляд справи без його участі, судові витрати розділити пропорційно.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 02.09.2016 року зареєстрували шлюб, у Білоцерківському міськрайонному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області, від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов'язки, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, близько шести місяців проживають окремо. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам сторін.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач не просила не змінювати прізвище, судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору сплаченого позивачем під час подачі позову до суду.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого судового збору, а позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02.09.2016 року у Білоцерківському міськрайонному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1066, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 496,20 грн.
Повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 496,20 грн. відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2592596520.1 29.06.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , / адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /. /
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , / адреса реєстрації: АДРЕСА_2 /
Повний текст рішення виготовлено 02.09.2022 року.
СуддяО. Я. Ярмола