Справа № 355/1569/21
Провадження № 3/355/64/22
26 серпня 2022 року
Суддя Баришівського районного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №055981 від 23.10.2021 вбачається, що 23.10.2021 о 10 год. 34 хв. на 76км М-03 а/д Київ-Харків ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes-Benz с200 НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його повноважний представник адвокат Литвиненко Р.С. подав суду письмові пояснення та позицію захисту з приводу даного адміністративного правопорушення. Просив суд закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, заслухавши пояснення адвоката, який приймав участь у розгляді справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2021 серії ААБ № 055981, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пояснення свідків, рапорт працівника поліції, DVD-R диск, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України», заява №16347/02, заява №926/08, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №761/26744/19, від 23.09.2019 у справі №753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).
У протоколі від 23.10.2021 серії ААБ № 055981 зафіксовано «…водій ОСОБА_1 , керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів....», однак така підстава відсутня у диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп'яніння має бути проведено у порядку, визначеному нормами КУпАП, наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», постанові КМУ від 17.12.2008 №1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що не було здійснено інспектором.
Із відеозаписів, зроблених з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції, встановлений вищенаведеними нормативними актами порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції водія ОСОБА_1 дотримано не було. Зокрема, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу огляду водія на стан саме наркотичного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не проводив. ОСОБА_1 було зупинено та складено протокол за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Водій заперечував факт такого порушення, не відразу надав посвідчення водія та сперечався з поліцейськими, і останні безпідставно зазначили, що є ознаки наркотичного сп'яніння, і запропонували пройти огляд у медичному закладі. Належного огляду, щоб встановити зафіксовані в протоколі ознаки працівниками поліції не проводилось. Суд критично розцінює всі ознаки, які поліцейські зазначили у протоколі. Крім того працівниками поліції проведено обшук водія та його речей, автомобіля, особисті речі літньої жінки - матері водія без законних на то підстав. Такі дій поліцейських природньо обурили водія і він неодноразово зазначав поліцейським, що немає у них для таких дій підстав.
Крім того, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Більше того, яким чином зафіксовані та встановлені наведені вище ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Відображення інспектором наведених ознак порушує наведені вище норми КУпАП та інструкцій.
Враховуючі наведені обставини, суддя приходить до висновку, що наведені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння, що не зафіксовані інспектором належним чином, є лише його суб'єктивною оцінкою стану людини, що ставить суддю під сумнів їх наявності. Отже, направлення водія до медичного закладу є безпідставною..
Вирішуючи питання про допустимість доказів суд застосовує також практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах "Хан проти Сполученого Королівства", "ІІременко проти України (N 2)".
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Червонописький