Справа № 289/1457/22
Номер провадження 1-кс/289/210/22
01.09.2022 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060450000152, -
Старший слідчий звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що скоїв особливо тяжкий злочин.
Так, 30 липня 2022 року близько 16 години ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки CHERY AMULET реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вулиці Вокзальній в м. Радомишль Радомишльської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. В цей час на перехресті вулиць Вокзальна та 40 років Перемоги він побачив малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і у нього виник умисел на вчинення стосовно неї дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло із особою, яка не досягла чотирнадцяти років з використанням геніталій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_6 запропонував малолітній ОСОБА_8 підвезти її і коли остання сіла в автомобіль, ОСОБА_6 , застосовуючи насильство, відвіз її до будинку ОСОБА_9 , який розташований по АДРЕСА_1 , де діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, достовірно знаючи, що остання є малолітньою, використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан потерпілої, умисно задовольнив власні статеві пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_8 у вигляді вагінального проникнення у тіло малолітньої, яка не досягла статевої зрілості, використовуючи геніталії, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді розриву дівочої пліви.
Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років. У зв'язку із цим, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України
Крім того, є підстави вважати, що наявні ризики, визначені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. На цей час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування. Вказані обставини підтверджуються матеріалами долученими до клопотання.
В судовому засіданні слідчий внесене клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому. Вважає, що зазначені в клопотанні обставини, вказують на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення та дають підстави обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, він в подальшому буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків зазначеного злочину, а також враховуючи те, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин, тому зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор підтримав клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції та просив його задоволити.
Додатково зазначили, що на даний час проводяться слідчі дії щодо уточнення та перевірки показань потерпілої, на які звертає увагу сторона захисту.
Підозрюваний своєї вини не визнає, зазначив, що у статевий зв'язок з особою визнаною потерпілою не вступав. Має на утриманні чотирьох малолітніх дітей і постійне місце проживання. Просить не обирати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Перебуваючи дома під домашнім арештом буде наглядати за дітьми, в той час як дружина зможе працювати і заробляти кошти для утримання сім'ї. З моменту відкриття кримінального провадження увесь час активно співпрацює із слідством, за кожним викликав вчасно з'являється до слідчого, прокурора.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання про тримання підозрюваного під вартою, наголошує на тому, що підозрюваний має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання, тобто міцні соціальні зв'язки. Звертає увагу суду на те, що вручена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою та передчасною, оскільки в протоколі допиту від 22.08.2022 потерпіла вказала на те, що злочинні дії щодо неї вчинив ОСОБА_10 , а не ОСОБА_11 . Крім того, потерпіла заявила про вчинення кримінального правопорушення після того, як була 21.08.2022 доставлена до приймального відділення КНП «Радомишльська лікарня» з діагнозом «гостре алкогольне отруєння», а вже наступного дня проводився її допит. Вказані обставини ставлять під сумнів достовірність її показань.
Крім того, з моменту реєстрації кримінального правопорушення, ОСОБА_6 співпрацює із слідством, приймає участь у слідчих діях, добровільно видав слідству телефони, автомобіль. В той же час, слідчим і прокурором не надано жодного доказу, на підтвердження ризиків, що підозрюваний вчиняв будь-які дії, які б свідчили про його наміри переховуватись від слідства, впливати на потерпілу чи свідків або намір вчинити інший злочин. Просить застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників процесу, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що 22 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_6 злочину передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України за № 12022060450000152.
26 серпня 2022 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що скоїв злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 30 липня 2022 року близько 16 години на своєму автомобілі марки CHERY AMULET реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вулиці Вокзальній в м. Радомишль Радомишльської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. В цей час на перехресті вулиць Вокзальна та 40 років Перемоги він побачив малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і у нього виник умисел на вчинення стосовно неї дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло із особою, яка не досягла чотирнадцяти років з використанням геніталій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_6 запропонував малолітній ОСОБА_8 підвезти її і коли остання сіла в автомобіль, ОСОБА_6 , застосовуючи насильство, відвіз її до будинку ОСОБА_9 , який розташований по АДРЕСА_1 , де діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, достовірно знаючи, що остання є малолітньою, використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан потерпілої, умисно задовольнив власні статеві пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_8 у вигляді вагінального проникнення у тіло малолітньої, яка не досягла статевої зрілості, використовуючи геніталії, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді розриву дівочої пліви.
22.08.2022 року о 20.54 год. в присутності психолога та законного представника проведено допит потерпілої ОСОБА_8 , в якому вона вказала, що злочинні дії відносно неї вчинив ОСОБА_10 .
З пояснень слідчого та прокурора слідує, що « ОСОБА_12 » це дівоче прізвищє дружини ОСОБА_6 і потерпіла помилилась, однак доказів цьому суду не надано.
З відповіді КНП «Радомишльська лікарня» наданої на адвокатський запит слідує, що потерпіла ОСОБА_8 доставлена швидкою допомогою в супроводі батька в приймальне відділення 21.08.2022 року о 21.50 з діагнозом «гостре отруєння алкоголем».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не має постійного джерела доходів, офіційно не працює, проте, має сталі сімейні зв'язки - проживає з дружиною в будинку АДРЕСА_2 , має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Підтвердження наявності/відсутності судимості у підозрюваного ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, слідчий звернулась до слідчого судді через 7 днів після відкриття провадження у справі. На даний час по справі проведені першочергові слідчі дії, допитано потерпілу, із нею проведено слідчий експеримент. Проведено огляд місця події, вилучено речі, автомобіль та мобільний телефон підозрюваного.
Протягом цього часу підозрюваним не вчинено жодних дій, на які посилається слідчий в своєму клопотанні, доказів їх вчинення суду не надано.
Задовольняючи клопотання частково слідчий суддя виходить з того, що згідно положень ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
В той же час, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.
Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому, стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не наведено жодних реальних обставин, які б свідчили про наявність ризику переховуватися ОСОБА_6 від суду, впливу на свідків та потерпілого, також не вказано конкретних дій підозрюваного, які він вчиняв з цією метою.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 (позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років), дані про особу підозрюваного, його сталі соціальні зв'язки, процесуальну поведінку та повноту проведених по справі слідчих дій.
Слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Матеріали надані учасниками не містять об'єктивних даних про неналежну процесуальну поведінку, ухилення ОСОБА_6 від явки до органу досудового розслідування, впливу на потерпілу чи свідків, намагання знищити докази, вчинити інший злочин.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178, 181-184, 193,194, 196, 205, 206, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 01 листопада 2022 року без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
1. Прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду.
2. Цілодобово не відлучатися з місця проживання в с. Борщів без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4. Утриматись від спілкування з потерпілою, свідками, експертами у вищевказаному кримінальному провадженні.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання відділенню поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1