Справа № 287/292/20
2/287/441/22
01 вересня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Кононихіної Н.Ю.,
при секретарі Остапчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулась 14.02.2020 року до Олевського районного суду з позовом до відповідача, зазначивши, що з останнім перебуває в зареєстрованому шлюбі, в якому спільно з відповідачем не проживають. Від шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою і знаходяться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. При цьому відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримання дітей. Угоди про добровільну сплату аліментів не досягнуто. Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття - на кожну дитину окремо.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не з'явився в судове засідання, не подав відзив, а позивачка не заперечувала проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з винесенням заочного рішення.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу виконання обов'язку утримувати неповнолітніх дітей, який регулюється нормами сімейного законодавства, а саме положеннями глави 15 СК України.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.03.2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 02.03.2002 року.
Сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно копії свідоцтва про народження від 21.08.2002 року), які знаходяться на утриманні позивачки ОСОБА_1 .
Згідно довідки Радовельської сільської ради Олевського району Житомирської області №414 від 12.02.2020 року на утриманні ОСОБА_1 знаходяться її діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Договору про участь в утриманні дітей батьки між собою не укладали, між позивачкою та відповідачем не узгоджений розмір аліментів, а тому згідно положень Сімейного кодексу України відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей, надавати їм необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів, які сплачуються з усіх видів заробітку (доходу).
Згідно зі ст.ст.1,17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.ст.180,182 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.
Згідно ст.80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Щодо визначення частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватися як аліменти на дітей, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому розмір аліментів визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати,пенсії,стипендії та інших доходів боржника у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням становить 50 відсотків .
Частиною 3 цієї статті передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дітей суд враховує матеріальне становище відповідача; відсутність даних про: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 5 ст. 183 СК України), що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.
Відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевказані обставини по справі, рівність прав як позивача так і відповідача щодо обов'язків по вихованню та утриманню дітей, можливість відповідача сплачувати аліменти, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визначення розміру частки заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; та визначає аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, оскільки позивачем не доведено обґрунтованості заявленого розміру аліментів, який суперечить вимогам ч.2, 3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаний судом розмір аліментів відповідає встановленим обставинам справи, вимогам розумності та справедливості, тим самим частково задовольняє позовні вимоги.
Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 14.02.2020 року, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 258, 259, 265, 274, 280-284 ЦПК України, ст. 180, ч.3 ст. 181, ст.182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Стягнення аліментів проводити з 14.02.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Олевським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н. Ю. Кононихіна