Справа № 287/2167/20
2/287/386/22
01 вересня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Кононихіної Н.Ю.,
за участю секретаря Остапчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 13.09.2014 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, тому що мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки, можливості зберегти сім?ю немає, проживають окремо. В позові вказано, що відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, що призводить до постійних непорозумінь, свідком яких нерідко стає дитина, що може впливати на її психічний стан. Неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач не виконує батьківські обов'язки по утриманню неповнолітньої дитини, будь-якої допомоги не надає, хоча має таку можливість. Тому позивачка ОСОБА_1 просить суд прийняти рішення про розірвання даного шлюбу та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України». Також позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за позовними вимогами щодо стягнення аліментів.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Олевської міської ради, в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про місце, дату та час розгляду справи, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не з'явився в судове засідання, не подав відзив, а позивачка не заперечувала проти вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів із постановленням заочного рішення, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, та про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів з винесенням заочного рішення.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з'ясувавши обставини, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили. Відповідач відзив на позов до суду не надав.
Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.09.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.09.2014 року.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.03.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вважає, що за таких обставин, сім'я розпалася повністю та відновлена бути не може, оскільки подальше спільне проживання сторін стало неможливим, це суперечить інтересам позивача, яка не бажає подальшого перебування у шлюбі, та дитини, тому шлюб необхідно розірвати.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права і обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом достовірно встановлено, що договору про участь в утриманні дітей батьки між собою не укладали, між позивачкою та відповідачем не узгоджений розмір аліментів, а тому згідно положень Сімейного кодексу України відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей, надавати їм необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів, які сплачуються з усіх видів заробітку (доходу).
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналогічні обставини викладені в п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
В даному випадку суд дійшов висновку, що відповідач не надає добровільно допомоги на утримання неповнолітнього сина, чим ставить його у складне матеріальне становище та порушує його право на достатній життєвий рівень, а тому аліменти на утримання неповнолітньої дитини повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку згідно вимог ст. 183 СК України в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження (ч. 5 ст. 183 СК України), що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.
Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 10.12.2020 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 114, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13.09.2014 року виконавчим комітетом Неділищенської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, актовий запис №04 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнення аліментів проводити з 10.12.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Олевським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце поживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: с. Неділище, Новоград-Волинського району, Житомирської області.
Третя особа: Орган опіки та піклування Олевської міської ради, місцезнаходження: м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, Коростенського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343470.
Суддя: Н. Ю. Кононихіна