Справа №295/6812/22
Категорія 331
3/295/2746/22
31.08.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2022 серії ГП №141438, 17.07.2022 о 02-20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку №77 по вул. Київській в м. Житомирі, під час комендантської години, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, на законну вимогу працівника поліції ОСОБА_2 пред'явити документи, що засвідчують особу, останній почав поводити себе агресивно, розмахуючи руками намагаючись затіяти бійку.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Як вбачаться з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був обізнаний, що відносно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату і час розгляду справи про що свідчить його підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, будь-яких клопотань суду не подавав, суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до таких висновків.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Пунктом сьомим та восьмим Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456 передбачено, що уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, у виді невиконання вимоги про пред'явлення документів, що засвідчують особу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, до протоколу додані лише протокол про адміністративне затримання серії АА №119683 від 17.07.2022; рапорт поліцейського та постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕТА №714919, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністртивної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП, інших доказів матеріали справи не містять.
При цьому, ні протокол ні матеріали справи не містять інформації про наявність обставин передбачених ч.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» та/або Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, існування яких є необхідною умовою для визначення правомірності вимоги працівника про пред'явлення документа, що посвідчує особу, та виникнення об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справі «Karelin проти Росії», рішення №926/08від 20.09.2016, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки в матеріалах справи не зазначені необхідні обставини, існування яких визначає правомірність або законність розпорядження або вимоги поліцейського, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко