Справа № 187/1896/19
2/0187/8/22
"25" серпня 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В. розглядаючи в відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Петриківського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки,
29.11.2019 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Петриківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, в якій позивач просить визнати недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 28.11.2016 житлового будинку загальною площею 54,2 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , затверджений в.о. начальника Петриківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області А.В.Кім; визнати недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 10.05.2017 земельної ділянки загальною площею 0,1925 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223781700:03:001:0369, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, затверджений в.о. начальника Петриківського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області А.В.Кім.
Ухвалою від 17.12.2019 прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження, призначено справу до розгляду та призначено судове засідання.
Представник відповідача Петриківського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) надав до суду відзив в якому просив розглядати справу у їх відсутність.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін.
Так, 30.09.2021 після неодноразового оголошення перерви для укладення мирової угоди та прийняття уточненого позову (в редакції від 04.08.2021) судове засідання відкладено за заявою представника позивача, адвоката Долгова О.О.
14.12.2021судове засідання повторно відкладено на 10.03.2022 в зв'язку з неявкою до суду сторін. Жодних клопотань від сторін по справі до суду не надходило.
10.03.2022 судове засідання повторно відкладено на 05.05.2022 в зв'язку з неявкою до суду сторін. Від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з веденням військового стану.
05.05.2021судове засідання повторно відкладено на 09.06.2022 в зв'язку з неявкою до суду сторін. Жодних клопотань від сторін по справі до суду не надходило.
09.06.2022 судове засідання повторно відкладено на 25.08.2022 в зв'язку з неявкою до суду сторін. Від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з веденням військового стану.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В п.10 ч. 3 ст. 2 ЦПК вказано, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: розумність строків розгляду справи судом.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (ч.2 121 ЦПК )
Ч. 3 ст. 189 ЦПК визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За правилами ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
25.08.2022 до суду надійшло клопотання представника позивач про відкладення розгляду справи в зв'язку з військовим станом та зміною адвоката.
Слід зауважити, що позивач ОСОБА_1 в жодне призначене судом судове засідання не з'явилася. Заяв про розгляд справи без неї до суду не надавала.
Надаючи оцінку заявам представника позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що системний аналіз наведених норм процесуального права (ч. 5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України) свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).
Беручи до уваги, що дана справа перебуває в судовому провадженні майже три роки, позивач жодного разу в судове засідання не прибув та жодних клопотань, щодо його особистої участі в розгляді справи, до суду не надавав, керуючись принципом диспозитивності, у зв'язку із повторною неявкою в судові засідання позивача ОСОБА_1 та її повноважного представника, без поважних причин, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного МУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, слід залишити без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 44, 131, 189, 223, 257, 258, 260 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ::
Позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Суддя:В. О. Говоруха