Справа № 242/1184/22
Провадження № 2/242/759/22
31 серпня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гречка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач, в інтересах якого діє Мабаракшина Е.Д., звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування позову зазначив, що постановою приватного виконавця від 29.09.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63151084 на підставі виконавчого напису №47948, виданого 21.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. Вважає, що даний виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства та таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач ніякого договору на отримання позики у відповідача не укладав. Відповідач не повідомив позивача про наявність заборгованості та її розмір на момент вчинення виконавчого напису, приватним нотаріусом безпідставно прийнято за безспірну суму заборгованості, заявлену у виконавчому написі суму, кредитний договір не був нотаріально посвідчений. Крім того, позивач вважає, що відповідач порушив строки давності. Позивачем та ПАТ «Платінум Банком» було укладено кредитний договір №154435/0005XSGF від 09 червня 2013 року. Виконавчий напис видано 21 вересня 2020 року, тобто через 7 років після укладання договору. Строк позовної давності становить 3 роки. У зв'язку з чим, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 47948 про стягнення невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № 154435/0005XSGF від 09 червня 2013 року, стягувачем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути на його користь понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 992, 40 грн.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомленений належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомленена належним чином, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. ст.223,280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Треті особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідност. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 154435/0005XSGF від 09.06.2013 року з Публічним акціонерним товариством «Платінум Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс».
21 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 47948, за яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Кредитним договором № 154435/0005XSGF від 09.06.2013 року, укладеним ним із Акціонерним товариством «Платинум Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс». Строк платежу по Кредитному договору настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22 лютого 2018 року по 07 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 15553,48 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11638,17 грн.; прострочена заборгованість за комісією 199,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3716,31 грн. За вчинення виконавчого напису стягнута плата з стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 16053,48 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63151084 від 29.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 47948, виданого 21.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованості в розмірі 16053,48 грн.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат'та іншими актами законодавства України (ч.1ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цими актами є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно зіст.87 Закону України «Про нотаріат'для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно дост.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно доЗакону України «Про нотаріат'виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» та приватним нотаріусом суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у відповідача права вимоги.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону «Про нотаріат'захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, п.п. «б» п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами» за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідачем не надано доказів надання розрахунку заборгованості для вчинення нотаріальної дії, який би містив в собі інформацію щодо строків та дат, за які нарахована заборгованість за тілом кредиту, відповідних відсотків за користування кредитом та комісії, строків прострочення зобов'язання зі сплати щомісячних платежів, тощо.
Крім того, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
У даній справі оскаржується виконавчий напис вчинений нотаріусом 21 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, відповідачем на надано підтвердження, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.
Крім того, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Таким чином, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Так, з матеріалів справи, вбачається, що відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).
На думку суду, у даному випадку, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, із виконавчого напису вбачається, що заборгованість відступалась за Договором відступлення прав вимоги прав вимоги за кредитними договороми 78 від 22 лютого 2018 року ТОВ "Сіті Фінанс". Разом з тим, докази стосовно того, що ТОВ "Сіті Фінанс" набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 відсутні.
Крім того, зазначений виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі й з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та пп. 3.1, 3.3 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом і не може бути змінений домовленістю сторін.
Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.
Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.
В позовній заяві позивач наполягає на порушення строків позовної давності та вчинення виконавчого напису поза вищевказаних строків.
Оскільки матеріали справи містять копію кредитного договору, з якої не можливо встановити строк дії договору, в наслідок її неналежної якості, а відтак суд не має інформації щодо можливого узгодженого іншого строку позовної давності, до вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність - три роки з дня виникнення права вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019, справа № 916/3006/17).
Згідно п. 3.4 Глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов'язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.
Як зазначено у позовній заяві кредитний договір було укладено у 09.06. 2013 року, за вчиненням виконавчого напису відповідач звернувся до нотаріуса лише 25.09.2020 року, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було пропущено строки давності для звернення із заявою про вчинення виконавчого напису.
Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідачем не доведена безспірність суми боргу на момент вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження правомірність вчинення виконавчого напису № 47948, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 133,141 ЦПК України, суд вважає за необхідне документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 992 грн. 40 коп. за подання позовної заяви покласти на відповідача
Керуючись ст.ст.4,12,13,19,81,141,259,263,264,265, 280-282 ЦПК України ст.ст.312,1212 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ЗУ «Про виконавче провадження», -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (адреса: 85487: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»(місцезнаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204), третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд. 35) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 21 вересня 2020 року та зареєстрований в реєстрі № 47948 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»» заборгованості за кредитним договором № 154435/0005XSGF від 09 червня 2013 року в сумі 16053(шістнадцять тисяч пятдесят три) грн. 48 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»(місцезнаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська