Справа № 761/2676/22
Провадження № 1-кс/761/1925/2022
24 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 018 64, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Перевальськ Луганської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, менеджер ТОВ «Грін Таім», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має двох дітей на утриманні, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до якої підозрюваний, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізував спільний план, спрямований на шахрайське заволодіння квартирою АДРЕСА_3 , спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 358 879 грн.
Враховуючи, що з 2013 року підозрюваний перебував у розшуку та ухвалою слідчого судді від 01.03.2013 до ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий наполягав, що існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважали підозру необґрунтованою, та врученою з порушенням встановленого КПК України порядку, оскільки з 2013 року ОСОБА_4 проживав у Болгарії на законних підставах, тому останній не був обізнаний, що є підозрюваним, отже умислу переховуватись не мав.
Крім того сторона захисту просила врахувати, що ОСОБА_4 має двох неповнолітніх дітей та літніх батьків на утриманні, тому просили застосувати до останнього запобіжний у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих злочинів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить характер інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, що вчинені за попередньою змовою групою осіб та шляхом шахрайства, що є підґрунтям для підстав щодо критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Наявність у підозрюваного неповнолітніх дітей та літніх батьків на утриманні, а також постійного місця мешкання на території Київської області певним чином мінімізує зазначений ризик, однак, повністю його не виключає.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
У той же час, не ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існує ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у нього утриманців, репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи репутацію підозрюваного, його процесуальну поведінку, наявність постійного місця мешкання у Київській області, батьків та неповнолітніх дітей, які потребують піклування, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати приміщення будинку АДРЕСА_2 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії цієї ухвали встановити по 24 березня 2022 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1