31 серпня 2022 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 752/29359/21
Номер провадження 22-ц/824/7340/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.
вивчивши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Мазура Ю.Ю., у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року (справа № 2-6233/10) позовні вимоги ОСОБА_3 , задоволено, шлюб зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розірвано.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року (а.с. 52-54) заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, скасовано, провадження у справі, закрито.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду, 15 квітня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 направила апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розірвано. У травні 2021 року ОСОБА_3 , помер. З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , заявник звернулася до військової частини. Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 на час смерті не перебував у зареєстрованому шлюбі із заявником, 11 листопада 2021 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення № 437 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, яке у встановленому законодавством України порядком, оскаржено не було. У зв'язку з наведеним, ухвала суду про перегляд рішення про розірвання шлюбу за нововиявленими обставинами, може призвести до порушення інтересів військової частини, оскільки в останньої може виникнути обов'язок з виплати 189 166 грн. 66 коп. одноразової грошової допомоги на користь заявника, та надасть можливість заявнику стати на квартирний облік. Також, судом першої інстанції було невірно розтлумачено абзац третій пункт 26 розділу 6 наказу № 380 Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями. Крім того, судом не було враховано, що позов про розірвання шлюбу було заявлено саме ОСОБА_3 . При цьому, інформації щодо відсутності у останнього правоздатності/дієздатності на вчинення таких дій, у військової частини відсутні, а тому, оскаржувана ухвала суперечить волі ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Скаржник до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Позивач до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується звітом про доставлення судової повістки-повідомлення на електронну адресу її представника.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року та закриваючи провадження у справі № 2-6233/10, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до приписів Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, у разі розірвання шлюбу на час смерті позивача, який перебував на квартирному обліку, відповідач з дітьми не може перебувати на квартирному обліку та отримати квартиру як член сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Щодо вищевказаного висновку суду першої інстанції слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 19 травня 1990 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб (а.с. 10).
Від шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).
ОСОБА_3 02 липня 1992 року зараховано на квартирний облік у ЖК гарнізону міста Києва. Місце служби: НОМЕР_1 ; назва ЖК: ЖК ЦАМО; склад сім'ї: дружина ОСОБА_6 ; син ОСОБА_7 ; син ОСОБА_8 (а.с. 14), 15, 16, 17, 18, 19).
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10, позовні вимоги ОСОБА_3 , задоволено, шлюб укладений між ним та ОСОБА_2 , розірвано (а.с. 06-07).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер (а.с. 12).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
З матеріалів справи вбачається, що з 02 липня 1992 року ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_4 ОСОБА_5 перебував на квартирному обліку у житловій комісії гарнізону міста Києва.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10, шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , заявник звернулася до військової частини. Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 на час смерті не перебував у зареєстрованому шлюбі із заявником, 11 листопада 2021 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення № 437 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, скасовано, провадження у справі, закрито.
В свою чергу, скасування рішення суду про розірвання шлюбу призведе до виникнення у військової частини обов'язку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та надасть останній можливість стати на квартирний облік, як член сім'ї військовослужбовця.
Вказане свідчить, що оскаржуваною ухвалою суду зачіпаються права та інтереси Військової частини НОМЕР_1 , яка не була залучена до участі у справі.
Частинами 1,2 ст. 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у вказаній цивільній справі, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що у 2010 році ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Як на підставу для задоволення позову ОСОБА_3 посилався на те, що спільне життя між ним та відповідачем не склалося. Близько одного року сторони не проживають разом, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, а сім'я носить формальний характер. Відновлення шлюбних відносин та подальше збереження шлюбу з відповідачем не можливе та суперечить його інтересам.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги про розірвання шлюбу та просив їх задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, та просила його задовольнити, оскільки вважала, що шлюб між ними носить формальний характер та його збереження є недоцільним.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10, позовні вимоги ОСОБА_3 , задоволено, шлюб укладений між ним та ОСОБА_2 , розірвано. Вказане рішення набрало законної сили та сторонами не оскаржувалося.
З вказаного вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виявили бажання розірвати укладений між ними шлюб оскільки вважали, що подальше збереження сім'ї є неможливим та суперечитиме їх інтересам.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що 05 листопада 2021 року представниками житлової комісії гарнізону міста Київ, роз'яснено останній про те, що вона з дітьми не може продовжити перебувати на квартирному обліку та отримати квартиру, як член сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті останнього сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі. Зазначену обставину заявник вважає такою, яка б унеможливила їх з ОСОБА_3 ініціативу про розірвання шлюбу в судовому порядку.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виявили бажання розірвати укладений між ними шлюб, при цьому, їх необізнаність щодо наслідків розірвання шлюбу, не може вважатися нововиявленою обставиною.
Колегія суддів відмічає, що підстави вважати, що ОСОБА_3 не був обізнаний з інформацією про те, що у зв'язку з розірванням шлюбу, ОСОБА_2 буде знято з квартирного обліку, відсутні, як і відсутні підстави вважати, що у разі ознайомлення з вказаною інформацією думка ОСОБА_3 щодо розірвання шлюбу, змінилася б.
Також, слід зазначити, що за наявності достатньої зацікавленості ОСОБА_2 , остання мала можливість ознайомитися з інформацією про те, що у зв'язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_3 , її буде знято з квартирного обліку, як члена сім'ї військовослужбовця.
Крім того, та обставина, що заявник не була обізнана з вищевказаною інформацією, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Тобто, зазначена заявником обставина, не може вважатися нововиявленою.
В свою чергу, суд першої інстанції не звернувши уваги на вищенаведене, дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі Військової частини НОМЕР_1 та скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року з ухваленням нового судового рішення, про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі № 2-6233/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Т.О. Невідома
В.А. Нежура