Ухвала
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 682/247/21
провадження № 51-2133ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2022 року,
встановив:
засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 29 липня 2022 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.
У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції засудженому ОСОБА_4 було зазначено про необхідність навести відповідне обґрунтування доводам своєї касаційної скарги.
При цьому, звернуто увагу засудженого на те, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також його незгода з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження і надання їм своєї оцінки не є підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги, засуджений
ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, перевіривши зміст якої, Касаційний кримінальний суд установив, що зазначені в ухвалі від 29 липня 2022 року недоліки касаційної скарги засуджений не усунув та допустився нових.
Зокрема, у повторно поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , посилаючись
на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, належного обґрунтування своїм доводам, з огляду на положення статей 412 та 413 КПК,
так і не навів. Натомість, як убачається з касаційної скарги, засуджений повторно вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 438 КПК, не є підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
При цьому, засуджений у своїй скарзі, вказуючи на можливі порушення допущені судом апеляційної інстанції, відповідним чином не конкретизує, як такі порушення вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення, що тягнуло б за собою його обов'язкове скасування.
Також, посилаючись у касаційній скарзі на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, засуджений своїх доводів належним чином не обґрунтував та не навів тверджень щодо явної несправедливості призначеного йому покарання, з огляду на положення
ст. 414 КПК, які б можна було визнати беззаперечними підставами для скасування судового рішення на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, засуджений ОСОБА_4 у своїй скарзі зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки,
на його думку, відсутня подія кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК, водночас в іншій її частині наводить доводи про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість за вищевказаною статтею КК, що викликає протиріччя у його скарзі та позбавляє можливості встановити дійсний результат касаційного розгляду.
Оскільки, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно зі ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, то відсутність у поданій скарзі правового обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Зважаючи на те, що засуджений ОСОБА_4 недоліків касаційної скарги не усунув, касаційний суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2022 рокуразом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судді: