Ухвала
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 758/3200/19
провадження № 61-7980ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дій дискримінацією у сфері праці, усунення дискримінації шляхом визнання дій та рішення порушенням конституційних прав, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, припинення порушення трудових прав, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив припинити дії дискримінаційного характеру з боку відповідача та визнати такі дії дискримінацією позивача у сфері праці (трудових відносин), усунути дискримінацію шляхом визнання дій та рішення при обмеженні та порушенні конституційних прав позивача - право на рівність перед законом, право на працю, право на звернення із скаргами та заявами стосовно посадових осіб відповідача до державних органів та установ; визнати незаконним та скасувати наказ Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про його звільнення, припинити порушення трудових прав та поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Подільський районний суд м. Києва ухвалою від 14 грудня 2021 року позов залишив без розгляду.
Київський апеляційний суд постановою від 21 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року - без змін.
ОСОБА_1 17 серпня 2022 року подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судових рішень заявник посилається на пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, обов'язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заявник не зазначає та не обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев