Ухвала
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 755/15620/17
провадження № 61-3944св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від
16 лютого 2021 року повернуто.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від
23 лютого 2021 року повернуто.
Ухвали апеляційного суду мотивовані тим, що апеляційні скарги ОСОБА_1 не підписані особою, яка їх подала.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року про повернення його апеляційних скарг, у яких просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про винесення окремої ухвали стосовно суддів Дніпровського районного суду
м. Києва через системні порушення суддями указаного суду процесуального закону. Заява мотивована тим, що судді ОСОБА_7 і та ОСОБА_3 грубо порушили вимоги статей 388-422 та статей 423-429 ЦПК України. Касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду
м. Києва від 23 лютого 2021 року відкрито 30 березня 2021 року. Суддя
ОСОБА_7 розглянула заяву про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами 23 лютого 2021 року, тобто до відкриття касаційного провадження. 15 березня 2021 року ним до Дніпровського районного суду м. Києва була направлена заява про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами. Згідно частини другої статті 427 ЦПК провадження мало бути відкрито протягом 5-ти днів після надходження заяви до суду. У свою чергу, справа мала бути розглянута на протязі 30-ти днів в порядку спрощеного провадження. Проте суддя ОСОБА_3 розглянула заяву лише 11 серпня 2021 року, тобто з грубим порушенням процесуальних строків. Через пропущений вказаних процесуальних строків суддя
ОСОБА_3 розглянула заяву вже після відкриття касаційного провадження. Таким чином, суддя ОСОБА_3 не мала права розглядати дану заяву, а її слід було направити до Верховного Суду. Проте, наразі немає інформації, що заява була направлена до Верховного Суду для її долучення до матеріалів справи. На час подання цієї заяви справа із суду касаційної інстанції до суду першої інстанції не поверталася. Через обман його як споживача проти ФОП ОСОБА_2 відкриті кримінальні провадження №42021101040000008 (шахрайство) та № 42021101040000009 (вимагання). ФОП ОСОБА_2 під виглядом відшкодування витрат на правову' допомогу незаконно вимагав сплатити йому 8 000 грн. Крім того виявилося, що ФОП ОСОБА_2 вчиняв суспільно небезпечні кримінальні злочини не самостійно, а внаслідок підбурення адвокатом ОСОБА_8 , яка надавала йому «правову допомогу». Саме адвокатка шляхом надання хибної «правової допомоги» спровокувала ФОП ОСОБА_2 ухилитися від цивільно-правової відповідальності у справі
№ 755/15620/17 та вимагала відшкодувати їй 8 000 грн за надану так звану «правову допомогу». Як наслідок, наразі проти адвоката ОСОБА_8 відкрито кримінальне провадження № 12021102040000005 від (вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб). Таким чином існують докази, що судді ОСОБА_3 та ОСОБА_5 діють на користь вказаної злочинної групи.
З урахуванням наведеного просив Верховний Суд винести окрему ухвалу через системні порушення суддями суду першої інстанції норм процесуального закону із направленням цієї ухвали до Вищої ради правосуддя щодо відкриття проти суддів Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 (Голова суду), ОСОБА_6 (в.о. голови суду) та ОСОБА_3 дисциплінарного провадження через системні порушення статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; до Територіального управління м. Києва Державного бюро розслідувань стосовно внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суддями Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_3 суспільно небезпечних кримінальних злочинів, які кваліфікується за частиною другою статті 256 (сприяння службовою особою із використання службового становища учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності) КК України.
Ухвалами Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року.
Згідно зі статтею 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком».
Враховуючи викладене та предмет касаційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 260, 262 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в справі № 755/15620/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат